«Хлопці, ви робите революцію», – так реагували фермери на мультироторний дрон, який киянин Дмитро Сурду привіз на конференцію Web Summit у 2015 році. І хоча підприємець віз до Дубліна прототип військового безпілотника, до Києва він повернувся вже з ідеєю аграрного пристрою. Сьогодні його проект Kray Technologies – один з найбільш перспективних українських стартапів, що вже отримав $600 000 інвестицій та знайшов перших клієнтів в Північній Америці.

З волонтерів в стартапери

У 2011 році Дмитро Сурду вперше сів проектувати безпілотний літальний апарат. У нього народилася напівфантастична ідея сервісу автоматизованого аеротаксі. Випускник факультету прикладної математики КПІ та розробник складних систем вже тоді не бачив нічого фантастичного в такому задумі. Тим більше, що в Німеччині на той час вже створили мультикоптер, здатний підняти людину в повітря.

До реалізації безпілотного повітряного таксі справа у Сурду тоді не дійшла. Але декілька років потому напрацювання в розробці великих дронів йому все-таки знадобилися. В 2014 році події в Криму і на Донбасі спричинили бурхливий розвиток волонтерського руху в Україні. Серед активістів був і Сурду – він ініціював проект «Безпілотник для 79-ї аеромобільної», що почав розробляти розвідувально-коригувальний дрон для армії. Ідея знайшла відгук серед спеціалістів – на волонтерських засадах до проекту приєдналося декілька розробників з різними компетенціями. «Ми розробили дрон, який завдяки компактному, легкому, але дуже потужному генератору може літати зі швидкістю 50-60 км год протягом 3-5 годин», – розповідає Сурду.

Президенту України Петру Порошенку демонструють прототип волонтерського дрона

Незважаючи на вдалий прототип, знайти фінансування для розвитку і масштабування проекту виявилося складно. У пошуках шляхів монетизації восени 2015 року Сурду повіз свій мультикоптер до Дубліна на технологічну конференцію Web Summit. Там український пристрій викликав серйозний ажіотаж – але не серед представників оборонної промисловості, а серед аграріїв. «До нас підходили фермери і казали – хлопці, ви робите революцію», – згадує Сурду. Виявилося, що фермерам катастрофічно не вистачає масивного і витривалого літального апарату, що міг би вносити на поля добрива і засоби захисту рослин.

Сурду зробив правильні висновки з поїздки на Web Summit. Наприкінці 2015 року він створив компанію Kray Technologies, яка взялася за розробку дрону для аграріїв. Ядро нового проекту склали все ті ж розробники-волонтери, які разом із Сурду продовжили паралельно працювати над безпілотником для українських військових.  Того ж року компанія отримала перші інвестиції.

Польові дослідження 

В останні роки аграрний бізнес переживає технологічну революцію. Чи не найактивніше розвивається застосування безпілотників – їх використовують для моніторингу посівів, обліку земельного банку, внесення добрив і засобів захисту рослин від хвороб та шкідників. За прогнозом Zion Market Research, ринок агродронів до 2021 виросте майже до $3 млрд. На великих полях добрива і засоби захисту рослин (ЗЗР) традиційно вносять або з літаків, або за допомогою наземної сільгосптехніки. Але обидва методи програють в ефективності розпилюванню агрохімії з дронів – на відміну від тракторів безпілотники не пошкоджують рослин, а на відміну від літаків – не пропускають частини поля.

За словами Сурду, y світі є сотні агродронів для внесення ЗЗР, але 99% з них неможливо застосовувати в індустріальних масштабах через невисоку продуктивність, недостатню якість розпилювання і та низький рівень автоматизації. Стартап Kray Technologies узяв за мету створити великий мультикоптер, здатний довго літати над полями і розпилювати добрива та ЗЗР. Роботу над першим прототипом такого дрону команда завершила в серпні 2016 року, але характеристики апарату не влаштували Сурду. «До липня 2017 року ми працювали над апаратом, що мав би радикально кращі характеристики і був би готовий до комерційного збуту», – каже він.

Команді проекту вдалося досягти мети – за словами засновника, новий безпілотник Kray Protection має значно вищий рівень продуктивності, аніж більшість конкурентів. Дрон дозволяє вносити близько 70% видів засобів захисту рослин і регуляторів росту, а також дає змогу обробляти одним апаратом до 500 гектарів на день. Головна сила української розробки полягає в поєднанні трьох характеристик – інноваційної платформи, що дозволяє літати з високою швидкістю на низькій висоті, системи комп’ютерного зору, яка дозволяє автоматично ухилятися від перешкод на шляху, та рішень, які дають змогу застосовувати ультрарамалооб’ємне внесення ЗЗР саме на безпілотниках.

Kray Protection за роботою

Маючи масу 35 кг, дрон здатен розвивати швидкість до 110 кілометрів за годину на висоті всього лише одного метра від поля. При цьому політ безпілотника триває від 5 до 22 хвилин, а за один виліт покривається до 20 гектарів. «Політ туди-назад на операційну точку, зліт-посадка, заправка та заміна батереї займають менше трьох хвилин», – підкреслює плюси своєї технології Сурду. Однією з ключових переваг проекту Kray Protection співзасновник компанії Drone.ua Валерій Яковенко називає нестандартну для дронів-оприскувачів конструкцію з використанням додаткового вектора тяги. «Використання гібридних систем з додатковою тягою для збільшення горизонтальної швидкості – перспективне, аналогічних проектів немає», – каже він.

Серед серйозних конкурентів, також здатних розпилювати ЗЗР на великих площах – лише японські безпілотні гелікоптери Yamaha R-50 та R-MAX, дрон Agras MG-1 відомого китайського виробника DJI та безпілотник Hercules 20 французької компанії Drone Volt. Але Kray Protection коштує на 30% дешевше за найближчих конкурентів – ціна українського мультикоптера становить $50 000.

З перспективних – в успішні

Успіхи Сурду та його колег на залишилися без уваги інвесторів. За останні два роки компанія декілька разів залучала інвестиції, отримавши загалом близько $600 000. Останній на сьогодні раунд – від українського фонду Chernovetskyi Investment Group (CIG), для якого це перша інвестиція в агротехнологічні стартапи. «У Kray Technologies ми побачили успішно створений командою інженерів та менеджерів продукт, який працює, – пояснює керівний партнер CIG Володимир Кривко. – Продукт унікальний, адже компанія створила дрон з найвищими показниками у вантажопідйомності, швидкості, а також продуктивності у своєму класі».

Не жалкують компліментів для Kray Technologies і в Фонді цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global), який виділив компанії грант в рамках свого конкурсу стартапів. Програмний менеджер CRDF Global Євген Красовський пояснює, що конкурс STEP-GPS створено, аби виявити найбільш життєздатні команди з глобальним ринковим потенціалом. Красовський згадує, що саме Сурду виграв конкурс пітчів у рамках STEP 2016. «Команда Дмитра зробила гігантський стрибок менш ніж за рік. Революційне технологічне рішення плюс його особиста харизма зробила свою справу і переконали наших суддів», – відзначає він.

Дмитро Сурду

Сьогодні Kray Technologies базується в США. Команда, ядро якої сформувалося ще у волонтерському проекті, нараховує вже 24 людини. Один із тих, хто долучився пізніше – Марк Галперін, українець, який живе в Америці і зараз є представником Kray Technologies у Сполучених Штатах. «Я виріс в Одесі і глибоко переживаю все, що відбувається в Україні, – говорить Галперін. – Хочу отримати задоволення від участі в справі, яка, сподіваюся, стане одним із зразків чесного міжнародного успіху українського бізнесу».

Зараз компанія працює над виготовленням трьох дронів, а до весни 2018 року планує випустити ще 15 апаратів. У 2018 році Kray Technologies планує реалізувати низку пілотних проектів у США, Канаді, Україні, та, ймовірно, Австралії. «Для Kray Technologies пріоритетним ринком є саме США, адже тут найрозвиненіша культура бізнес-стартапінгу, інвестування та сільського господарювання, – пояснює Галперін. – Далі Канада, де можна також отримати підтримку потужної української діаспори, серед якої чимало фермерів. А вже потім – Австралія, яка експортує дуже багато польових культур і овочів».

Цільова аудиторія компанії – середні фермерські господарства з земельним банком від кількох сотень до кількох тисяч гектарів. Зазвичай вони не можуть дозволити собі наземні оприскувачі, що коштують $300-350 тисяч, або літак ціною від $400 000 до $1,5 млн. Тому фермери замовляють внесення ЗЗР як послугу – в тих, хто володіє технікою. «В Північній Америці такий сервіс коштує приблизно $25 за гектар, в Україні за умов використання нормальної техніки – $12-15/га», – розповідає Сурду. За його словами, американські та канадські середні фермери можуть витрачати на внесення ЗЗР від $100 000 до $200 000 на рік. Натомість Kray Technologies пропонує альтернативу – дрон у повнy власність за $50 000 доларів.

Наступні два роки компанія планує зосередитись на завоюванні ринків США та Канади, де у Kray Technologies вже є перші клієнти. Всі передумови для успіху проект має. Сурду не сумнівається, що попереду багато викликів, втім, уже зараз починає потроху мріяти про майбутнє IPO компанії. Яскраві бізнес-перспективи не затьмарюють підприємцю розум. Паралельно з розвитком безпілотника для західних фермерів триває розробка дрона-розвідника для української армії – на східних кордонах батьківщини проекту все ще немає миру.