Сьогоднішня екосистема підприємництва в Україні нагадує екосистеми країн Вишеградської групи десятирічної давнини, відзначають аналітики. Саме тому до досвіду Чехії, Словаччини, Угорщини та Польщі варто уважно придивитися. 

3 грудня в інноваційному парку UNIT.City відбудеться презентація аналітичного документа під назвою «Обмін найкращими практиками із підтримки підприємництва між країнами Вишеградської групи та Україною». Напередодні події K750 поспілкувався із співавторами документу та розпитав їх про особливості підприємницьких екосистем країн Вишеградської четвірки.

Дослідження, що презентують в Києві 3 грудня, проводилося в рамках проекту Міжнародного Вишеградського Фонду під керівництвом словацької організації Neulogy у партнерстві з польською Impact Foundation, угорським Університетом Обуди, чеським Університетом Яна Евангеліста Пуркинє та компанією Civitta Ukraine. Дослідники відзначають, що сьогоднішня екосистема підприємництва в Україні нагадує екосистеми країн Вишеградської групи десятирічної давнини. Саме тоді в Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині відбувався перехід до більш стратегічного та систематичного підходу до інновацій та R&D.

«Відтоді країни Вишеградської четвірки реалізували багато ініціатив із залученням громадськості та/або приватного сектору – як на рівні законодавства, так на локальному рівні. Це стало причиною істотних змін та покращення в рамках окремих компонентів національних екосистем», – зазначається в аналітичному документі.

Innovation Strategist компанії Civitta Ukraine Антон Верховодов

Як, на вашу думку, потрібно розвивати екосистему інновацій в Україні?

Найперше варто пам’ятати, що головним драйвером розвитку інновацій в країні є підприємництво, зокрема стартапи. Існує ціла низка механізмів для розвитку екосистеми стартапів.

Перший елемент – це наявність організацій, які створюють та підтримують молоді компанії. Одним з найкращих прикладів є берлінська компанія Rocket Internet. Через Rocket Internet пройшла величезна кількість талантів, компанії вдалося створити сильну та дієву методологію запуску проектів, що зрештою привело до появи у місті потужного прошарку підприємців.

Другий елемент – це проведення заходів на тему стартапів та підприємництва, в тому числі для студентів. Тут гарним прикладом може бути захід Entrepreneurship Avenue. Це подія, яка має на меті продемонструвати студентам нову кар’єрну перспективу, а саме стартап-діяльність та підприємництво.

І третім важливим елементом розвитку інноваційної екосистеми є програми міжнародного обміну. Такі програми (наприклад, Startup Lighthouse) дають змогу лідерам із різних екосистем обмінятися досвідом та знайти можливості для транскордонних проектів.

Чи є українські стартапи глобально орієнтованими? Яким чином місцеві проекти можуть вирости до глобального бізнесу? Яку роль в цьому питанні може відіграти досвід інших країн?

Тут великий розрив: або дуже дрібні проекти, сфокусовані на маленьку нішу в Україні, або стартапи глобального масштабу. Проміжних варіантів та підходів поки не існує. Важливим тут є досвід Франції та Німеччини, де екосистеми намагаються запускати продукти, які релевантні для конкретних галузей. Для цього спочатку оцінюють потреби галузей/компаній, а вже потім запускають стартапи.

Важливо пам’ятати, що стартапи – це не тільки про дрібні В2С-рішення. Ринок В2В – набагато більш плідне поле для роботи, і воно найчастіше є тим самим проміжним варіантом.

З якою метою було створено документ ‘Sharing of best practices in entrepreneurship support between V4 countries and Ukraine’? Чим співпраця саме з країнами Вишеградської четвірки може бути корисною для розвитку підприємницької екосистеми в Україні?

Документ – свіжий та релевантний погляд на наші проблеми. Кремнієва Долина, Берлін, Лондон, Ізраїль, Китай – це дуже далекі регіони, країни та міста у контексті цивілізаційного розвитку, масштабів, ресурсів та політичних режимів.

Вишеградська четвірка – такий самий «совок» у минулому, як і Україна. Та водночас ці країни змогли досягти значного прогресу. Уроки держав Вишеградської четвірки – нам ближчі, а тому місією документу є донести до української екосистеми практичні та релевантні поради від сусідів, а не «з космосу».

Директор з інновацій в Університеті Обуди (Угорщина) Ласло Кораній

Опишіть підприємницьку екосистему Угорщини. В яких галузях країна досягла особливо високих результатів? 

В Угорщині не так і багато великих компаній. Переважно це філіали транснаціональних корпорацій, які роблять значний внесок в угорський ВВП та експорт. Водночас в країні працюють чимало невеликих компаній, а також сотні тисяч мікрокомпаній (в основному самозайнятих осіб).

Ласло Кораній

Найбільш успішні галузі Угорщини – автомобільна та фармацевтична. Перша розвивалася за допомогою зовнішніх інвестицій, друга є традиційно угорською галуззю.

Серед позитивних тенденцій варто відзначити збільшення кількості стартапів та обізнаності населення про стартапи. За останні 8-10 років в країні з’явилася більшість важливих елементів стартап-екосистеми.

Наскільки розвиненим є ринок інвестицій?

Угорщина має один з найвищих показників іноземних інвестицій на душу населення в Європі. В країні представлені усі гравці успішної інвестиційної екосистеми – бізнес-ангели, венчурні фонди, а також державні програми з фінансування стартапів.

Які міста Угорщини можна назвати «стартап-хабами»?

Стартапи сконцентровані переважно в Будапешті. Деяку активність можна спостерігати і в інших містах – Дебрецені, Сегеді, Мішкольці.

Чого Україна може навчитися в Угорщини?

Насправді можна довго відповідати на це запитання. Безумовно, Угорщина має не один успішний кейс із впровадження кращих світових практик – цей досвід може бути корисним іншій посткомуністичній країні. Україна також може вчитися на наших помилках.

Як би ви описали стосунки між урядом та підприємцями і стартапами у вашій країні? Чи допомагає уряд будувати інноваційну екосистему?

Угорщина була однією з перших країн ЄС, яка впровадила програму із державного-приватного фінансування бізнесу (JEREMIE).

Будапешт

У 2013 році Угорський Інноваційний Офіс (Hungarian Innovation Office) дав старт технологічній інкубаційній програмі, а також впровадив комплекс заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку стартап-екосистеми. З перемінним успіхом уряд країни допомагає підприємницькому сектору та зберігає добрі стосунки з ним.

Назвіть, будь ласка, три найперспективніші угорські стартапи.

З першого покоління успішних угорських стартапів варто згадати такі проекти, як Prezi, аудиторія якого на сьогодні перевищує 100 млн користувачів, платформу LogMeIn, капіталізація якої нині перевищує $4,5 млрд, а також стрімінговий сервіс Ustream, придбаний компанією IBM.

Серед перспективних стартапів «нової хвилі» я б виділив Aimotive (безпілотне водіння за допомогою AI), Synetiq (рішення у сфері нейромаркетингу) та Brewie (пивоварна компанія).

Проектний менеджер словацької компанії Neulogy Крістіна Корчекова

Опишіть підприємницьку екосистему Словаччини. В яких галузях країна досягла особливо високих результатів? 

Економіка Словаччини особливо сильна у двох напрямах. Перший – це виробництво автомобілів. Успіхи у цій сфері забезпечили Словаччині цінову конкурентоспроможність та дозволили країні розвиватися швидкими темпами. Країна виготовляє найбільше машин на душу населення у світі. Навколо кількох автовиробників розвинулася ціла екосистема постачальників – як місцевих, так і іноземних.

Крістіна Корчекова

Другий напрям – це світ стартапів, який фокусується на цифрових інструментах та інструментах для оптимізації бізнесу. Стартапи також поступово збільшують додану вартість словацької економіки.

Яка найсильніша сторона підприємницької екосистеми Словаччини?

Словаччина – невелика відкрита економіка в центрі Європи. Водночас в країні є багато успішних підприємців, які допомагають молодим компаніям розвивати бізнес. І хоча масштаби місцевих фондів не порівняти із масштабами західноєвропейских і американських фондів, хороші проекти не мають проблем з фінансуванням ані від словацьких, ані від закордонних венчурних капіталістів.

Наскільки розвиненим є ринок інвестицій?

Інвестиційний ринок Словаччини – невеликий і поки не використовує свій потенціал на повну. На ринку фінансування проектів на ранній стадії в країні працює кілька успішних та популярних краудфандингових гравців – наприклад, інвестиційна платформа Crowdberry.

Найбільші венчурні фонди Словаччини – це Neulogy Ventures, Limerock, LRJ та IPM. Державне фінансування не є дуже популярним, що, швидше за все, пов’язано з інституційними перешкодами, які існують в країні.

Які міста Словаччини можна назвати стартап-хабами?

Цілком логічно, що одним із стартап-хабів Словаччини є столиця країни Братислава. Завдяки високій концентрації вищих навчальних закладів з’явився стартап-хаб з фокусом на IT і на сході країни – місто Кошице. Інші міста, наприклад, Жиліна, також прагнуть розвиватися у цьому контексті. Саме тому місто впроваджує відповідні спеціалізації в місцевих ВНЗ.

Чого Україна може навчитися у Словаччини?

Коли 8 років тому Словаччина вперше організувала FutureNow Startup Awards (нині головна стартап-подія країни), на заході було усього 100 відвідувачів. Цього року на конференції та церемонії нагородження було понад 1200 гостей.

Основний урок з цієї історії – Рим будувався не один день. Ключ до успіху – це пристрасні професіонали яким вдалося організувати FutureNow Startup Awards завдяки нетрадиційним та водночас практичним підходам. Саме з цієї пристрасті виросла ціла екосистема, яку ми бачимо сьогодні. Вона компактна, але водночас показує характер місцевих ідей, гравців, локацій та компаній.

Як би ви описали стосунки між урядом та підприємцями і стартапами у вашій країні? Чи допомагає уряд будувати інноваційну екосистему?

Про державну сферу Словаччини можна сказати принаймні дві тези. По-перше, у країні розповсюджена корупція, що заважає підприємцям довіряти державі, а отже, робить їхні відносини досить складними.

Друга проблема – це бюрократія. Із виділених на 2014-2020 роки коштів ЄС Словаччина використала лише 15%, і планує використати лише 63% до кінця 2020 року. Навіть гірше справи ідуть у програмі під назвою Operational Program for Research and Innovation, де використано лише 4% від виділених коштів.

Водночас в Словаччині проводяться заходи, які спрямовані на поліпшення регуляторних процесів в країні. Наприклад, Neulogy спільно зі Slovak Business Agency організовують хакатон, за допомогою якого ми хочемо мотивувати малі та середні підприємства та інноваційні стартапи встановити зв’язок з державними органами, аби спільними зусиллями створювати «дружнє до підприємництва» законодавство.

Назвіть, будь ласка, три найперспективніші словацькі стартапи.

Multiplex DX – проект, який розробляє новаторський підхід для діагностування раку. Нещодавно цей стартап зібрав 1,2 млн євро на краудфандинговій платформі Crowdberry.

Saftra Photonics – стартап родом із Кошице, який комерціалізує технології, розроблені в рамках довгострокових досліджень місцевого університету. Saftra Photonics використовує запатентовану нанотехнологію для вимірювання рівня забруднення води – особливо корисне рішення для країн, що розвиваються.

Sli.do – стартап, який створив інтерактивний інструмент взаємодії з аудиторією під час зустрічей, подій та конференцій. Технологія Sli.do використовувалася вже на понад 140 000 івентів.

Директор «Інноваційного центру регіону Устецького краю» (Чехія) Томаш Сівічек

Опишіть підприємницьку екосистему Чехії. В яких галузях країна досягла особливо високих результатів?

Підприємницька екосистема Чехії є порівняно молодою, однак дуже динамічною та амбіційною. Найважливіша галузь економіки країни – автомобільна. Компанія Škoda Auto, зокрема її інноваційна лабораторія DigiLab, намагаються знаходити та розвивати цікаві ідеї.

Водночас на даний момент найбільш успішні стартапи в Чехії працюють наступних сферах: кібербезпека (AVG Avast), дані (Kiwi, Social Bakers), геймінг (Gamee, Warhouse Studio, Beat Saber), інструменти для розробників (Apiary) та програмне забезпечення (Y Soft).

Яка найсильніша сторона підприємницької екосистеми Чехії? Наскільки розвиненим є ринок інвестицій?

Найбільшими перевагами чеської підприємницької екосистеми, окрім відмінного розташування в центрі Європи, є наявність різноманітних можливостей для підприємців та доступність фінансування. В країні існує багато венчурних інвесторів та інвесторів, які фінансують проекти на ранній стадії. Ці фонди мають свої представництва не тільки в Чехії, але і в інших країнах Центральної Європи (Credo Venture, MeoHub).

Чеські проекти також мають доступ до державного фінансування, виділення якого, однак передбачає деякі адміністративні витрати. Хоча екосистема Чехії і досягла певного рівня розвитку, їй є куди рости та вдосконалюватися. Один з викликів – збільшення кількості бізнес-ангелів.

Але в цілому стартап-система Чехії розвивається, в містах з’являється все більше коворкінгів. Національна екосистема підсилюється регіональними інноваційними системами. В країні працюють регіональні інноваційні центри та інкубатори.

Які міста Чехії можна назвати «стартап-хабами»?

Найбільш розвинені міста Чехії – це Прага, Брно, Острава. Та варто зазначити, що й інші регіони й міста також демонструють свої амбіції та активну діяльність – Плзень, Чеське Будейовіце, Злін, Оломоуц, Усті-над-Лабем.

Чого Україна може навчитися у Чехії?

На мій погляд, найбільш цінний урок, який можна отримати від Чехії – це вміння будувати національну конкурентоспроможність, що безпосередньо пов’язана з регіональним розвитком та конкурентоспроможністю регіонів.

Прага

Столиця не може створити ендогенне зростання у регіонах. Якщо ви хочете мати сильну національну економіку, підтримуйте зростання та розвиток регіональних інноваційних екосистем, де можуть з’явитися майбутні регіональні й національні лідери чи навіть чемпіони європейського масштабу.

Як би ви описали стосунки між урядом та підприємцями стартапами у вашій країні? Чи допомагає уряд будувати інноваційну екосистему?

Нинішній уряд Чехії заявляє про підтримку стартап-екосистеми. Зокрема, політична програма партії ANO (слово ano означає «так») чинного прем’єр-міністра Андрея Бабіша містить зобов’язання щодо підтримки підприємництва, підприємницького духу та регіональних інноваційних центрів.

Державне агентство CzechInvest пропонує різні програми акселерації, зростання, інвестування, просування, які доповнюються грантами, субвенціями та фінансовими інструментами. Хоча уряд і припинив підготовку Національного Інноваційного Фонду (National Innovation Fund), він заявляє про свою зацікавленість у створенні Фонду фондів (Fund of funds) вже у найближчому майбутньому.

Назвіть, будь ласка, три найперспективніші чеські стартапи.

Prusa Research – один із тих стартапів ЦСЄ, які зростають дуже швидкими темпами. Проект спеціалізується на виробництві 3D-принтерів. Другий перспективний чеський стартап називається Battswap – він розробляє рішення у сфері e-mobility. І третій, Neuron Soundware – проект, який використовує нейронні мережі в області діагностичного обслуговування машин.