Як штучний інтелект допомагає компаніям відсіювати кандидатів з расистськими та сексистськими нахилами? Чому американському мільйонеру заманулося будувати блокчейн-комуну в Неваді? Який стартап хоче стати монополістом на ринку галюциногенних грибів? Скільки енергії потрібно для майнінга біткоїна? Та чому компанії інвестують мільйони у навчальні програми для своїх працівників? K750 знайшов відповіді на ці питання у матеріалах провідних закордонних ЗМІ.

AI не пропустить сексиста

Хочете роботу в поважній компанії? Добре подумайте, що саме ви пишете в соцмережах та на інших інтернет-ресурсах – невдалий жарт може коштувати вам кар’єри. Західні роботодавці вже використовують штучний інтелект для пошуку будь-яких сумнівних повідомлень у діджитал-історії кандидатів на заповнення вакансій. Відразу декілька стартапів пропонують компаніям встановити спеціальне програмне забезпечення, яке відстежуватиме соціальні канали потенційних співробітників на предмет расистських, сексистських, насильницьких та інших неприйнятних заяв.

Проект Fama вже має контракти з близько 100 компаніями, у кожній з яких працює понад 1000 людей. Після кожної онлайн-перевірки Fama надсилає своїм клієнтам звіт із посиланнями на публікації, що містять негативні повідомлення, пише Axios.

Минулого місяця сервіс Predictim почав пропонувати подібну послугу батькам, які шукають нянь для своїх дітей. Predictim пішов далі, ніж Fama, відзначає видання. Компанія просить у кандидатів  дозвіл на доступ до їхніх приватних публікацій та коментарів.

Проаналізувавши публічні та приватні пости кандидата, сервіс формує звіт, в якому оцінюються потенційні ризики найму того чи іншого кандидата – в цілому та за окремими категоріями. Зокрема до ризиків можуть відноситися вживання наркотиків, залякування та «погане ставлення».

У лютому видання The New York Times звільнило журналістку Куінн Нортон усього за кілька годин після того, як зробило їй пропозицію про роботу. Причиною стали старі записи авторки в Twitter, де можна було простежити расистські та гомофобні настрої.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Блокчейн-утопія в американській пустелі

Юрист та криптомільйонер Джефрі Бернс вирішив збудувати у Неваді інноваційне містечко площею 271 квадратний кілометр. Нова спільнота, яку автор називає «розподілене колективне об’єднання», буде повністю функціонувати на блокчейні. У розподіленому реєстрі буде фіксуватися все – починаючи від результатів голосування на виборах до прав на нерухомість в новому поселенні.

Криптомільйонер Джефрі Бернс у пустелі, де будується блокчейн-місто. Фото: Джейсон Генрі для The New York Times

Територія, на якій будується нове блокчейн-місто, розташована в пустелі. Неподалік знаходяться офіси відомих компаній – Google, Apple та Switch, а також гігантський завод акумуляторів Tesla – Gigfactory.

На створення міста-утопії Бернс витратив $300 млн, пише The New York Times. Більша частина суми пішла на придбання землі ($170 млн), решту коштів підприємець інвестував у будівництво офісів, планування території та найм працівників. Сьогодні над проектом мільйонера, який заробив свої кошти завдяки інвестиціям у криптовалюту Ethereum, працює 70 людей.

За задумом Бернса, «місто в пустелі» буде розділене на дві частини. Перша – житлова, де розташовуватимуться будинки та школи. Друга – комерційна, де знаходитиметься центр для дослідження нових технологій, а також кіберспортивна арена для проведення міжнародних змагань.

Бернс наголошує, що він зовсім не планує заробляти на цьому проекті. За його словами, 90% доходів блокчейн-міста будуть розподілятися між його жителями, працівниками та майбутніми інвесторами.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Псилоцибінова монополія

Британський стартап Compass Pathways намагається зробити психоделічні гриби важливою складовою фармацевтичної галузі, а сам планує стати першим легальним постачальником псилоцибіну – «магічної» складової «чарівних» грибів (magic mushrooms), пише The Hustle.

Після масових клінічних досліджень псилоцибіну як засобу для лікування депресії, препарат Compass отримав визнання Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA). FDA офіційно назвало псилоцибін інноваційним терапевтичним засобом. Ця новина стала як радісною, так і тривожною для спільноти, яка досліджує тему псилоцибіну.

Засновники Compass Джордж Голдсміт та Катерина Малєвськая, які започаткували компанію як неприбуткову організацію, опісля створили нову структуру, яка має на меті отримання прибутку. Нюанс полягає в тому, що Голдсміт та Малєвськая не попередили про свої нові плани експертів, які працювали з ними в рамках неприбуткового проекту. На думку деяких експертів, їх могли просто використовувати.

Водночас спільнота після такого маневру фаундерів Compass почала підозрювати, що Голдсміт та Малєвськая намагаються стати монополістом на новому ринку – ринку легального псилоцибіну. У відповідь 104 експерти та 12 психоделічних товариств підписали відкриту заяву, в якій закликали індустрію вільно ділитися досягненнями у цій сфері заради загального блага людства.

Видання нагадує, що дослідження псилоцибіну десятиліттями знаходилися на узбіччі серйозної медицини. Водночас останні дослідження показали, що «втрата відчуття власного я», яке виникає внаслідок вживання «магічних» грибів, може лікувати психічні захворювання, зокрема залежність та постравматичний стресовий синдром.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Мільярди на перепідготовку персоналу

Сьогодні безробіття у США – на найнижчому рівні за останні десятиліття. Компанії все частіше зіштовхуються з труднощами у пошуку талантів через прогалини у знаннях спеціалістів, зокрема у технічних питаннях. Як наслідок, роботодавці захопилися перепідготовкою свого персоналу. І це хороша новина для спеціалістів, пише MIT Technology Review.

Наприклад, телекомунікаційний гігант AT&T вклав $1 млрд в програму Future Ready. На такі інвестиції компанію надихнули результати власного дослідження, які показали, що лише половина співробітників має достатній рівень технічних навичок. AT&T виділив $200 млн на рік на онлайн-курси, тренінги та власну платформу підвищення кваліфікації, свого роду внутрішню LinkedIn.

AT&T – далеко не єдина компанія, яка вкладає величезні гроші у розвиток своїх працівників. Протягом останнього року Boeing виділив $100 млн на навчання персоналу. Disney також запустив навчальну програму обсягом $50 млн. Компанія Accenture зобов’язалася виділити на схожі цілі $200 млн упродовж наступних трьох років. За даними Association for Talent Development, 2016 рік став четвертим роком поспіль, у якому спостерігалося збільшення інвестицій роботодавців у навчання працівників.

Та попри активні дії великих корпорацій, загальна ситуація поки що не виглядає настільки ж оптимістично. Лише 3% організацій планують збільшити обсяг ресурсів на підвищення кваліфікації співробітників протягом наступних трьох років, відзначає видання.

Сьогодні у багатьох компаній справи ідуть дуже добре, і бізнес готовий навчати своїх працівників, аби не втратити спеціалістів. Але, як відзначила співробітниця Північно-Східного університету (штат Массачусетс, США) Алісія Сассер Модестіно, коли на ринку праці немає дефіциту фахівців, компанії не так охоче сприймають ідею навчання персоналу. Чи захоче бізнес інвестувати у таланти, коли настане наступний економічний спад? Питання залишається відкритим.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Біткоїн – бомба сповільненої дії?

Американські вчені Макс Краузе та Табет Толаймат довели, що витрати електроенергії на майнінг криптовалют, зокрема біткоїна, перевищують витрати енергії на видобуток корисних копалин. За оцінками Краузе, біткоїн «споживає» стільки ж електроенергії, скільки уся Албанія, тобто 8,3 тераватт-годин на рік. Та якщо додати до цієї цифри кількість енергії, необхідної для майнінгу ще трьох популярних криптовалют – Ethereum, Litecoin і Monero – ця цифра подвоїться, пише Wired. У цьому випадку на майнінг криптовалют йтиме стільки ж енергії, скільки споживає Словенія.

У своєму дослідженні Краузе намагався показати зв’язок між майнінгом біткойнів та видобуванням корисних копалин, порівнюючи енергію, необхідну для «видобутку» $1 в криптовалюті та $1 в різних металах. За підрахунками вченого, для $1 в біткоїнах потрібно 17 Мдж енергії, що вдвічі-втричі перевищує кількість енергії, яка іде на $1 в міді, золоті або платині.

Криптовалютна ферма, Сент-Хіасінте, Канада.Фото: James MacDonald/Bloomberg/Getty

Згідно із дослідженням, опублікованим у минулому році в журналі Grist, мережа Bitcoin до наступного літа використовуватиме більшу кількість енергії, аніж США, а до 2020 року – більше енергії, ніж вся планета.

У статті дослідників з Гаваїв, опублікованій у Nature Climate Change, підкреслюється: біткоїни призвели до викиду в атмосферу 69 млн тонн вуглекислого газу лише у 2017 році. Якщо криптовалюти розвиватимуться такими ж темпами, парникові гази призведуть до істотного підвищення температури на планеті – на два градуси вже до середини 2030-х років.

Прочитати повну версію статті англійською мовою