Скільки коштує ковток свіжого повітря у Китаї? Який відсоток стартапів-єдинорогів в США мають кофаундерів-іммігрантів? Що в майбутньому чекає на ринок подкастів? Які хвороби здатні «рознюхати» собаки? Та кому має зберегти життя безпілотний автомобіль? K750 шукав відповіді у матеріалах провідних закордонних ЗМІ.

Трамп проти стартаперів-іммігрантів

Згідно з нещодавнім дослідженням National Foundation for American Policy, 55% стартапів-єдинорогів в США (50 компаній із 91), мають принаймні одного засновника-іммігранта. Загальна вартість усіх цих компаній становить $248 млрд.

Ці компанії не просто дорого коштують, але і працевлаштували велику кількість людей, акцентує колумніст американського Forbes Стюарт Андерсон. Стартапи-єдинороги із засновниками-іммігрантами у середньому створили понад 1200 робочих місць кожен.

Співзасновник Facebook Едуардо Саверін – мігрант із Бразилії

Позитивну роль у розвитку підприємництва в США зіграло вміння країни залучати іноземних студентів. Близько 22% американських стартапів-єдинорогів мають засновників, який вперше потрапили до Америки саме для здобуття вищої освіти.

Дослідження також показало, що 6 стартапів вартістю понад мільярд доларів були засновані іммігрантами, які прибули до Америки дітьми – Affirm, Avant, CrowdStrike, Discord, JetSmarter та Warby Parker. Успіх дітей-іммігрантів, які дали старт настільки успішним компаніям показує, що «американська мрія» досі живе та процвітає.

Іммігранти є цінними працівниками для американських компаній, навіть якщо їх немає серед засновників. Згідно з дослідженням, у 82% компаній-єдинорогів іммігранти займали або займають одну з ключових позицій (CEO, CTO, віце-президент з розробки).

Однак все може змінитися. Адміністрація нинішнього американського президента Дональда Трампа ускладнила працевлаштування висококваліфікованих спеціалістів з-за кордону. Очікується, що подібні міри лише посилюватимуться, тому все більше стартапів оголошують про плани відкрити R&D-офіс за межами США, зокрема в сусідній Канаді.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Майбутнє подкастів

Згідно із дослідженням Edison Research, кількість американців, які слухають подкасти, зросла із 9% у 2008 році до 26% (72 млн осіб) у 2018 році. А 54 млн американців (17% населення) слухають подкасти 6,5 годин на тиждень.

Яким же буде майбутнє ринку подкастів з точки зору монетизації? Чи житиме подкастинг з реклами, чи обере шлях потокового телебачення та пропонуватиме користувачам платні підписки з ексклюзивним контентом?

Минулого року доходи від реклами на ринку подкастів склали $314 млн. У цьому році, відповідно до прогнозів, ця цифра сягне $400 млн. Це надзвичайне зростання для індустрії, але все ще невеликі суми, відзначає Techcrunch. За оцінками аналітиків, прибутки від подкастингу – у 10 разів менші, ніж доходи, які можна отримати завдяки будь-яким іншим видам контенту.

Китайський ринок подкастів, на відміну від американського, покладається, скоріше, на платні підписки, аніж на рекламу. Індустрію подкастів (яка в Китаї включає й аудіокурси) уряд Піднебесної 2017 році оцінив у $7,3 млрд.

Поки що подкасти форматом переважно нагадують радіопередачі, в яких часто обговорюють політику, бізнес чи суспільство. Відповідно такий контент привертає увагу тієї аудиторії, яка цікавиться вищезгаданими темами. Та подкастинг повинен задовольняти потреби різних людей, які це роблять музична індустрія, телебачення, кінематограф, відзначає видання. Подкасти наступної хвилі, переконаний автор статті, більше нагадуватимуть телевізійні шоу, аніж радіопередачі, та зможуть зацікавити десятки мільйонів нових слухачів.

Цей тренд можуть підсилити і аудіоасистенти на зразок Google Home та Amazon Echo, за допомогою яких доступ до подкастів буде легше отримати таким категоріям користувачів, як діти та люди похилого віку. Та  більшість контенту на ринку подкастів, як і на ринку статей, не варті того, аби за них платили. Модель freemium, скоріше за все, таки приживеться на цьому ринку, зауважує видання. Однак більшість контенту, як і раніше, залишатиметься безкоштовним і житиме за рахунок реклами. А платитимуть користувачі виключно за високоякісні шоу.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Повітря на продаж

У певні дні на півночі Китаю повітря настільки перенасичене смогом, що люди не бачать власних рук перед обличчями. Хмарочоси у містах неможливо розгледіти, а авіарейси починають скасовувати. Екологи називають це «атмосферокаліпсисом». Не дивно, що в умовах цієї екологічної кризи з’явився новий бізнес: підприємці з менш забруднених країн перетворюють чисте повітря на товар.

thehustle.co

Основний продукт компанії Vitality – 8-літровий балон гірського повітря Banff – ідеально підходить для 160-секундних «інгаляцій» і коштує близько $32 – або 20 центів за один «ковток», пише The Hustle.

З моменту запуску, продажі компанії Vitality подвоїлися – з 30 000 балонів у 2015 році до більш ніж 200 000 у 2017 році. Цього року компанія інвестувала більше мільйона доларів в розширення, яке, за очікуваннями її засновника Мойсея Лама, «зробить повітря в балонах не менш успішним бізнесом, ніж бутильована вода».

Vitality – не єдина компанія, яка намагається заробити на «сприятливій кон’юнктурі» забрудненої атмосфери. Австралійська компанія Clean&Green продає повітря з Синіх гір Сіднея до країн Азії по $72 долари за комплект з 12 каністр. Лео Де Ватц, самопроголошений «повітряний фермер», збирає «атмосферний бриз» з пагорбів графств Дорсет, Сомерсет та Уельсу в непористі риболовні сітки та продає його в банках по $120 за штуку.

На відміну від медичного ринку кисню, ринок консервованого повітря існує майже без регулювання. Чисте повітря є звісно кращим за забруднене, але переваги від його спорадичного вдихання з банки залишаються недоведеними.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

«Проблема вагонетки»: кого має рятувати безпілотник на думку різних народів

Медіалабораторія Массачусетського технологічного інституту (MIT Media Lab) підбила підсумки дослідження Moral Machine («моральна машина»), пише MIT Technology Review. Дослідники протягом двох років шукали відповіді на запитання: який вибір повинні робити автономні машини під час вирішення різних варіантів «проблеми вагонетки».

Порівняння країн, в яких відбуваються тестування безпілотних авто. Якщо стовпчик діаграми ближче до 1, то у цих державах для респондентів важливіше зберегти життя молоді; якщо наближається до -1, то для респондентів цієї країни важливіше зберегти життя людини похилого віку.

Учасники масштабного дослідження, яке охопило мільйони людей із 233 країн, за різних сценаріїв повинні були вирішити, кому збереже життя безпілотний автомобіль. Людині чи домашній тварині? Жінці чи чоловіку? Дитині чи людині похилого віку? Людині з вищим соціальним статусом чи нижчим? І нарешті, чи повинен безпілотник змінити напрям руху, якщо виникає одна з таких ситуацій (тобто вжити заходів) або ж не змінювати напрям руху (залишатися бездіяльним)?

Дослідники з’ясували, що вибори у різних країнах дуже відрізняються. Та водночас спостерігалася залежність між відповідями учасників експерименту та культурою і економікою, яку вони представляли. Виявилося, що люди із колективістських культур, наприклад, Китай та Японія, скоріше збережуть життя людині похилого віку, аніж молодій особі. Можливо, допускають дослідники, так відбувається тому, що у цих країнах особливо поважають старших.

Учасники із бідних країн з більш слабкими інституціями є більш толерантними пішоходів, які переходять дорогу у недозволених місцях. Кількість людей, що постраждали від нещасного випадку, не завжди була вирішальним фактором для учасників дослідження. Для представників індивідуалістичних культур (таких, як Великобританія та США) фактор збереження життя більшій кількості людей мав більше значення. На думку авторів, це може пояснюватися акцентом на цінності життя кожної окремої людини.

Автор: Simon Landerin

Співавтор дослідження Едмонд Авад сподівається, що результати опитування допоможуть технологам глибше сприймати питання етики АІ й за межами теми автономних автомобілів. «Дискусія повинна перейти у площину обговорення ризиків – кому загрожує більший ризик, а кому менший, а не базуватися лише на питанні «кому померти, а кому ні», – сказав Авад. Варто торкнутися і теми упереджень, які виникають при прийнятті рішень, додав він.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Результати дослідження Moral Machine

Собаки – детектори хвороб

У листопаді 2016 група вчених із Medical Research Council, озброєна сотнями бежевих нейлонових шкарпеток, відвідала школи Гамбії з метою проведення експерименту. Дослідники віддали шкарпетки школярам та наказали носити їх цілий день.

Наступного дня вчені повернулися за шкарпетками, аби надіслати їх британській благодійній організації. Остання мала використати матеріал для тренування собак, аби тварини могли відчути запах, непомітний для людського носа: молекулярний підпис малярії.

Як відомо, натреновані собаки можуть виявляти бомби та наркотики, переслідувати підозрюваних і знаходити трупи. Останнім часом проводиться все більше експериментів, в ході яких тварин вчать за допомогою нюху виявляти різноманітні захворювання людини, такі як діабет і туберкульоз, а зараз і малярію, пише Wired.

Результати дослідження показали, що дві собаки правильно визначили шкарпетки дітей, які були хворі на малярію у 70% випадків, а одягу здорових дітей тварини правильно визначали у 90% випадків. Хоча усі школярі, які брали участь у експерименті, здавалися здоровими, аналізи крові, проведені на місці, показали, що 30 дітей хворіли на малярію.

Це дослідження є доказом, що нюх собак може допомогти виявити хворих на малярію в аеропортах, портах та пунктах перетину кордону та тим самих запобігти поверненню малярії у місця, де її було ліквідовано.

«Наступний етап – з’ясувати, наскільки добре собаки можуть виконувати цю функцію в природних умовах з реальними людьми», – говорить начальник відділу контролю за хворобами London School of Hygiene & Tropical Medicine Джеймс Логан.

Прочитати повну версію статті англійською мовою