Скільки зекономлять авіакомпанії, відмовившись від пілотів? Що запропонує користувачам новий Winamp? Чому жителі провінції Манітоба возитимуть марихуану у багажнику? Як AI прогнозує людську долю? Та в чому криється причина цифрової відсталості Європи? Відповіді на усі питання – у черговому дайджесті провідних закордонних ЗМІ, який підготував K750.

Без пілота на борту

Різноманітні компанії, починаючи від аерокосмічних гігантів Boeing Co. та Airbus SE до крихітних стартапів, працюють над створенням наступного покоління повітряних перевезень. В ньому все рідше використовуватимуться послуги пілотів, транспортні засоби зможуть спілкуватися один з одним, а подорожі небом залишатимуться не менш безпечними, ніж сьогодні, пише Bloomberg.

«Це не так складно і не настільки небезпечно, як здається», – зауважує виконавчий віце-президент стартапу M2C Aerospace Елперт Ходж. Його компанія розробляє систему для польотів із одним пілотом для комерційної авіації. M2C намагається вбити двох зайців одразу – задовольнити бажання авіакомпаній скоротити витрати та розв’язати проблему дефіциту пілотів, яка виникла в деяких регіонах. У наступному році M2C планує розпочати тестування на симуляторі, за яким слідуватимуть тестові польоти на турбогвинтовому літаку ATR.

Photographer: Akos Stiller/Bloomberg

Для впровадження безпілотних повітряних перевезень в цивільну авіацію знадобиться значно більше часу, аніж у сферу вантажних авіаперевезень, відзначає СTO Boeing Грег Хіслоп. Як сприймуть такі новації звичайні споживачі? Дослідження UBS показали, що 52% людей не хочуть літати на повітряному судні, на борту якого працює лише один пілот. Водночас 63% респондентів виступили проти польотів на повністю безпілотних літальних апаратах.

Але ситуація поступово змінюється. Колишній пілот Елперт Ходж, який раніше заснував компанію Elan Air та продав її DHL Express, зазначає, що значна частина міленіалів не вбачають проблеми у безпілотних авіаперевезеннях. Те ж саме дослідження UBS показало, що на 50% більше людей погодилися б летіти на рейсі з одним пілотом за наявності 50% знижки на квиток.

Поки звичайні користувачі сумніваються, а асоціації пілотів виступають із категоричними заявами, аналітики з Уолл-Стріт рахують потенційну вигоду для авіакомпаній. Згідно зі звітом UBS Group AG, авіаційна індустрія, перейшовши на польоти з одним пілотом, зекономить $15 млрд.  Якщо компанії зважаться на перехід на повністю безпілотні перевезення, сума зекономлених коштів сягатиме $35 млрд.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Fortune cookies від штучного інтелекту

Коли інженер та кінорежисер Александр Ребен вирішив навчити штучний інтелект прогнозувати майбутнє, він і гадки не мав, що з цього вийде. За задумом Ребена, його алгоритм, створений на основі тисяч натхненних виразів з інтернету, повинен був видавати фрази, подібні до тих, які можна знайти у печиві з передбаченнями долі. Та замість того, щоб давати поради, які викликають у людей посмішку, AI вирішив «стати на сторону темряви».

75% передбачень долі від штучного інтелекту мають негативний відтінок та дуже дивний зміст, йдеться у статті The Washington Post. Рабен назвав цей феномен «штучною філософією». Зокрема AI надрукував наступні передбачення: «Друг – це чудовий винахід, але одночасно і суцільна брехня», «Бути щасливим – це не так серйозно, як здається», «Успіх є потужним виправданням», «Політики зруйнували мій маленький будинок», «Ніхто не слухає» і т.д.

twitter.com/artBoffin

Ребен відзначив, що передбачення AI мають свою унікальну «красу та гумор». Багатьом із цих алгоритмів притаманна творчість, сказав він. Дослідник за допомогою грайливих експериментів намагається підкреслити величезний потенціал AI та продемонструвати схожість характерів машини та людини. Водночас його роботи націлені й на те, аби показати абсурдність та безрозсудність технологій.

Раніше цього року Ребен створив програму, яка дозволила персональному асистенту Google Home запускати у дію пневматичний пістолет.

Також він створив систему, яка, опрацювавши тексти Корану та Біблії, може генерувати нескінченну кількість нових релігійних текстів. А нещодавно митець, одягнувши маску робота, виступив на TEDx із промовою, написаною комп’ютером.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Winamp повертається з новими можливостями

Застарілий, але все ще легендарний мультимедійний плеєр Winamp намагаються перетворити на мобільний аудіододаток, який об’єднуватиме музику, подкасти та стримінгові сервіси. Це все – заради мільйонів людей, яких об’єднує глобальна спільнота Winamp, стверджує компанія, яка стоїть за амбіційним перезапуском. На підтвердження своїх слів у компанії обіцяють випустити офіційне оновлення оригінальної програми.

Winamp був найпопулярнішим MP3-плеєром на рубежі століть, але потрапив у зону турбулентності, коли перейшов у володіння корпорації Aol. Компанія не спромоглася протистояти iTunes та іншим стримінговим сервісам. Winamp, який останній раз оновлювали в 2013 році, досі функціонує. Проте сервіс безнадійно застарів, хоча спільнота і продовжує наполегливо працювати над його оновленнями.

Вже наступного року повинна з’явитися абсолютно нова версія програми. «Ви зможете слухати MP3-файли, які маєте вдома, але у вас буде доступ і до хмарного сервісу, подкастів, потокових радіостанцій та до різних плейлистів», – каже Александре Сабаунджіан, генеральний директор компанії Radionomy, яка придбала Winamp у 2014 році.

Хоча Сабаунджіан відмовився розказати детальніше про те, які саме сервіси стануть частиною нового Winamp, або як додаток буде підключатися до, скажімо, плейлистів Spotify, бібліотеки Google Music, додатків з подкастами і так далі, він запевнив, що нова програма відповідатиме потребам користувачів, пише TechCrunch.

Зараз команда зосереджена на створенні адекватного додатку для кожної платформи, на якій користувачам може знадобитися мобільна аудіосистема. Важливим завданням є поліпшення пошуку, адже усі медіа-файли знаходитимуться в одному місці. Наразі також залишається невідомим, чи збереже новий плеєр свій фірмовий хід і завантажуватиме разом з програмою свій відомий аудіослоган — WINAMP. It really whips the llama’s ass.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Легалізація марихуани в Канаді: не все так просто

У Канаді 17 жовтня набув чинності закон про легалізацію марихуани. Відповідно до нових правил, кожен канадець, якому виповнилося 18 років, зможе купувати канабіс для використання у рекреаційних цілях.

Канада стала другою країною у світі (після Уругваю) та першою державою «великої сімки», яка легалізувала використання канабісу на усій своїй території. Та переговори щодо нового законодавства продовжуються, і курці вже незабаром зможуть усвідомити, що їм не вдасться насолодитися марихуаною на повну, пише The Guardian.

Нові правила, які регулюють використання канабісу, відрізнятимуться у кожній з 10 провінцій та трьох територій Канади. Жителі Нової Шотландії (населення 940 тисяч осіб) матимуть доступ до 12 магазинів, де продаватиметься марихуана, Британської Колумбії (населення 4,6 млн) – лише до одного. У Онтаріо, де мешкає найбільше людей у порівнянні з іншими провінціями, канабіс можна буде купити лише онлайн.

Законними вважатимуть лише покупки, здійснені в офіційних магазинах, підкреслюється у статті. Особі, яка вирішила продати кілька грамів своїм друзям, загрожує штраф. Навіть більше – так можна потрапити і у в’язницю. Як і раніше, незаконним вважатиметься передача марихуани неповнолітнім особам. Тому теоретично навіть 18-річна особа, яка передала канабіс 17-річному, може отримати максимальний термін ув’язнення у 14 років, йдеться у статті.

Carlos Osorio/Toronto Star via Getty Images

Відрізнятимуться і правила вживання марихуани залежно від провінції. Якщо в Онтаріо, люди зможуть курити речовину в будь-якому місці, де дозволяється палити тютюн, то у провінції Саскачеван публічне споживання канабісу обернеться штрафом у розмірі $200. Водночас у Манітобі штраф за аналогічне порушення сягатиме $672.

Подорож з марихуаною також не буде простою, відзначає видання. У Манітобі марихуану потрібно буде тримати в багажнику автомобіля. На острові Принца Едварда канабіс можна буде зберігати у відкритій упаковці, але поза межами досяжності водія чи пасажирів. Водночас на півночі Канади жителям Нунавута буде заборонено транспортувати марихуану у будь-якому транспортному засобі.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Європа – «цифрова пустеля»

Лондон, світовий технологічний хаб, є домівкою для DeepMind, Стокгольм – для Spotify, а кембриджська компанія Arm виготовляє процесорні чипи мало не для всіх смартфонів у світі, пише The Economist. Та водночас Європі бракує великих фірм у багатьох сферах, таких як соціальні медіа, електронна комерція та хмарне обчислення. 15 найбільших цифрових компаній світу є американськими або китайськими, нагадує видання.

У чому причина відставання Європи? Відповідь можна знайти, заглянувши в історію регіону. У XVIII столітті відсутність стандартизації зробила Європу колискою промислової революції. Підприємці, які не досягли успіху в одній країні, могли знайти можливості деінде. Така модель створювала конкуренцію та різноманітність в регіоні. Та сьогодні фрагментованість Європи стала перешкодою. Нові технології вимагають великих масивів даних, кваліфікованої робочої сили та капіталу, як часто замикаються в окремих країнах. Однією з перешкод є і мовні бар’єри.

В XIX столітті Європа стала першим континентом, де відбулася індустріалізація. Більшістю європейських країн сьогодні управляють старомодні християни та соціал-демократами, що походять із боротьби між буржуазією та робочим класом. Цим людям не притаманне сміливе мислення. Європейські інвестори намагаються застрахуватися наявністю у компаній фізичних активів, оминаючи увагою багато перспективних стартапів. Європейські дослідження не є радикальними й проривними.

Лондон

До епохи цифрових технологій найкраще адаптувалися зовсім не традиційні промислові ринки Європи, а території, які раніше знаходилися на периферії – наприклад, німецькі Баварія і Швабія, або такі міста, як Гельсінкі, Таллінн та Кембридж. Спадок двадцятого століття також стримує технологічну конкурентоспроможність Європи. Колективний досвід нацистського і радянського нагляду та диктатури змушує багатьох європейців аж надто серйозно ставитися до захисту персональних даних. Наприклад, німці досі неохоче користуються електронними платежами.

Водночас у XXI столітті одним із вирішальних факторів успіху може стати ставлення до міграції. Технологічна перевага Америки базується на здатності залучати талановитих людей. До списку Fortune 500 входять 98 технологічних гігантів, 45 з яких (в тому числі Apple та Google) засновані іммігрантами або їхніми дітьми. Китай має іншу формулу успіху – країна відправляє молодь на навчання за кордон, а потім використовує їхні знання та вміння. Європа ж здебільшого сприймає міграцію як загрозу.