16 жовтня у Києві відбудеться UNIT INVESTMENT SUMMIT’18. Він збере в інноваційному парку UNIT.City відомих інвесторів, перспективні стартапи, провідні асоціації та інших учасників бізнес-екосистеми України та Центральної і Східної Європи. Одним із головних спікерів саміту буде директор стартап-програм в знаменитому Каліфорнійському університеті в Берклі Рік Рассмуссен. У свій час він стояв біля витоків декількох компаній, що були сумарно оцінені більш ніж в $8 млрд. В інтерв’ю для K750 американський ментор та інвестор розповів про пошуки інновацій у тумані, «криву хайпу» та трансформацію Кремнієвої долини.

«Дайте людям свободу блукати у пошуках себе»

Як ви потрапили у сферу інновацій?

Я народився та виріс у Кремнієвій долині – в епіцентрі інновацій. І це було просто природно – пробувати щось нове, кидати собі виклики, займатися винахідництвом. Мій батько працював у сфері технологій, і в дитинстві я мав доступ до його робочого комп’ютера. У 7 років я вже займався програмуванням та створював ігри, в 9 років – будував роботів. Ще у шкільні часи мої інтереси відрізнялися від інтересів моїх ровесників – я мріяв винайти найкращі у світі стереодинаміки.

В університеті я змінював профільну дисципліну тричі. Закінчив університет за спеціальністю «Електронне машинобудування та комп’ютерна техніка», вивчав фізику напівпровідників та архітектуру мікропроцесорів. Проте я ніколи не працював за спеціальністю, а натомість вирішив розвивати свою кар’єру в сфері маркетингу та продажів технологічних продуктів.

Мушу сказати, що навряд чи мені б вдалося знайти можливості у галузі інновацій, якби я не спробував себе у багатьох інших сферах. Такі місця, як Кремнієва долина, дають людям можливість трохи «поблукати», спробувати себе у різних ролях, аби зрештою знайти те, що дійсно подобається. Якщо Україна хоче заохотити людей бути інноваційними, варто дати їм свободу – свободу вивчати та досліджувати, аж поки вони не знайдуть те, що припаде їм до душі.

Зараз ви працюєте в Центрі підприємництва та технологій Sutardja в Каліфорнійському університеті в Берклі, де відповідаєте за розвиток стартап-програм. Розкажіть, будь ласка, про Центр і програми для стартапів.

Центр підприємництва та технологій – дуже цікаве місце. На наших курсах викладають висококласні фахівці, які мають величезний практичний досвід у тій чи іншій сфері. Ми пропонуємо нашим студентам познайомитися з реальними проблемами індустрій та отримати поради з того чи іншого питання. Програма має дуже практичне спрямування. Зазвичай у Центрі викладають 15 або більше представників із різних галузей. І я – один із цих 15 людей.

Роль директора стартап-програм дає мені можливість створювати нові програми. Однією з них є нещодавно запроваджена програма під назвою Startup Semester. Вона дає можливість іноземним студентам пройти курси з підприємництва в Університеті Берклі та попрацювати над власними проектами. В рамках програми студенти проходять курс під назвою Challenge Lab. Тут студенти, працюючи у командах, вчаться створювати інноваційні продукти, а саме висувати та перевіряти ідеї, розробляти маркетинговий план та план продажів, будувати бізнес-моделі та представляти свої проекти перед венчурними інвесторами.

Зараз програма Startup Semester може прийняти близько 60 студентів на семестр. До нас приїздять слухачі з різних куточків світу – Кореї, Індії, Франції… Ми допомагаємо їм усім зануритися в інноваційну культуру по-справжньому.

Від Естонії до Сінгапуру

Ви також допомагаєте будувати інноваційні екосистеми у різних країнах світу. Яка держава, на вашу думку, може бути прикладом того, як створювати інноваційну культуру?

Нещодавно я зустрічався з президентом Естонії. Ця невеличка держава з населенням близько 1,3 млн мешканців стала батьківщиною для чотирьох єдинорогів. І в цій невеликій країні зусилля як приватного, так і державного сектору спрямовані на те, щоб Естонію знали в світі як країну стартапів та державу з сильною інноваційною культурою.

Можна сказати, що естонці досягли певного успіху у цьому напрямі. Важливо, що ініціатива з підтримки інновацій іде згори. Чи можете ви уявити собі, щоб президент країни говорив про те, що потрібно бути інноваційними, потрібно змінювати спосіб управління і змінювати хід думок про державну політику задля підтримки інновацій? Ви не почуєте таких слів від більшості керівників держав світу.

Багатьом країнам важко змінювати свою культуру. Люди звикли виховувати своїх дітей так, аби ті могли в майбутньому обіймати високі посади – стати успішними банкірами, отримати престижну роботу у корпораціях або ж стати лідерами уряду. Водночас бути частиною стартап-культури – це щось для них незвичайне. «Створення з нуля» може стати непростим завданням для представників таких культур.

Інновації нагадують подорож в тумані. Майбутнє – дуже туманне. Ви навряд чи знаєте, хто буде вашим клієнтом, яким буде ваш продукт, скільки він коштуватиме та в чому полягатиме ваша бізнес-модель. Не кожному комфортна ця атмосфера невизначеності. Але у світі інновацій вам потрібно знайти в собі сили дослідити цю зону невизначеності та іти далі, інколи у зовсім несподіваних напрямках.

Що можна сказати про Україну у цьому контексті?

Щодня в Україні можна почути розмови про стартапи. Люди розповідають про окремі успішні історії, наводять в приклад окремих підприємців, багато інформації на цю тему з’являється у ЗМІ. В Україні мати стартап — це почесно. Тому можна сказати, що українці вже заклали основу для інноваційної культури у своїй країні.

З якими ще країнами ви працювали та з яких держав, окрім Естонії, можна брати приклад, розвиваючи інновації?

У світі багато підприємницьких екосистем. Існують організації на зразок CB Insights, які аналізують розвиток підприємництва у різних містах та країнах і публікують відповідні рейтинги. Високі сходинки у таких рейтингах часто посідає Сінгапур. Це невелике місто-держава, яке, не маючи багатьох природних ресурсів, робить ставку на інновації. За це можна похвалити, зокрема, і уряд цієї країни. Підприємництво та інновації в Сінгапурі – це стиль життя.

Особисто я тісно співпрацюю з Австрією в рамках програми Go Silicon Valley. Відвідую Австрію раз на рік, відбираю найкращі стартапи та приводжу їх у Долину. Тут стартапи шукають собі потенційних клієнтів, партнерів та досліджують ринок в цілому. Повертаючись на батьківщину, представники цих компаній стають «місіонерами», які можуть розповісти своїм землякам, як саме все це працює в США.

Рік Расмуссен зі студентами в Китаї

З колишніх радянських республік я працюю з Азербайджаном та Казахстаном, трохи з Вірменією, а зараз починаю співпрацю з Україною. У кожній з цих країн я спостерігаю бажання змінюватися – над цим працюють як уряди, так і окремі організації, інкубатори та акселератори.

Silicon Valley mindset

Ви допомагали розвивати стартапи ще в минулому столітті. Як відомо, три компанії, з якими ви співпрацювали, стали дуже успішними і сумарно продалися за $8 млрд. Завдяки чому вони досягли такого успіху?

Усі три компанії з’явилися у 80-х та 90-х роках минулого століття – і кожна з них започаткувала цілу індустрію. Перша – LSI Logic – змоделювала використання напівпровідників програмним забезпеченням, а згодом і реалізувала ці пристрої в фізичній формі. Ми розробили технологію, яка призвела до технологічного буму персональних комп’ютерів IBM у 80-х роках.

Друга – C-Cube Microsystems – стала першою у світі компанією, яка дозволила конвертувати аналогові зображення та відео в «цифру» та зберігати ці дані у форматах MPEG та JPEG. Це була основна технологія для будь-якої цифрової відеосистеми, включно з DVD, цифровим супутниковим мовленням та цифровим кабелем.

А третя компанія – @Road –  свого часу винайшла моніторинг транспорту за допомогою GPS-маяків. Таким чином, винахід кожної із трьох компаній істотно вплинув на життя людей. Кожна із технологій використовується і нині.

Прекрасно, коли компанії вдається винайти нову технологію, покласти початок новій галузі. Мені дуже пощастило працювати аж у трьох таких компаніях.

З часів заснування цих компаній у Кремнієвій долині, мабуть, багато що змінилося, зокрема і в підходах до підприємництва та інновацій?

Так, багато що змінилося. Після того, як на початку 2000-их лопнула «бульбашка доткомів», почалася рецесія. Технологічна галузь занепадала, люди залишали Долину, і так тривало кілька років.

Раніше термін «інновації» не асоціювався ані з інкубаторами, ані з акселераторами, ані з інвесторами-ангелами, ані з фондами посівних інвестицій. Всього цього просто не існувало. Опісля усі ці нові інструменти використовувалися – і багато з них успішно – аби зменшити ризики та прискорити темпи розвитку інновацій.

Найголовніше зміна, яка сталася у світі інновацій, полягає в наступному – сьогодні існує багато інструментів для того, аби люди могли швидко впроваджувати інновації. І ці інструменти доступні підприємцям із різних країн. Проривні технології та єдинороги можуть народитися у будь-якому куточку світу. Інновації стали глобальним явищем. Можна сказати, що Кремнієва долина розрослася на весь світ.

Проте саме Каліфорнія досі є найдинамічнішою інноваційною екосистемою світу. Як саме розвивалася Кремнієва долина і що там відбувається сьогодні?

Усе почалося в 50-их роках минулого сторіччя, в період Холодної війни. Кремнієва долина розвивалася хвилеподібно – то спалахувала, то затухала. В історії Долини можна виділити спочатку бум (а потім занепад) оборонної електроніки, потім споживчої електроніки, далі комп’ютерів і так далі.

При цьому рецесія траплялася кожні 8 років – у 1984-му, 1992-му, 2000-му, 2008-му… В ці періоди у Долині завжди спостерігаються великі зміни – опановуються нові технології, виникають нові хвилі стартапів, приїздять нові люди.

«Шлях інновацій нагадує подорож в тумані»

І сьогодні, коли чергові 8 років цього циклу вже далеко позаду, я не здивуюся, якщо незабаром настане період чергових змін. Без сумніву, світ у майбутньому чекає рецесія. Це матиме вплив на глобальну економіку, це матиме вплив і на Кремнієву Долину. Питання лише в тому, коли саме це станеться.

Але найцікавіший тренд полягає в тому, що Кремнієва долина, хоч і лишається лідером, та вже не є не є єдиним джерелом можливостей та інновацій. З’являються нові центри, в США це Лос-Анджелес, Нью-Йорк та Бостон, в інших частинах світу – Лондон, Берлін, окремі азіатські міста.

В одному інтерв’ю ви використали термін «менталітет Кремнієвої долини» (Silicon Valley mindset)? Що ви мали на увазі?

Вираз Silicon Valley mindset можна пов’язати з іншим популярним словосполученням – California mindset. Попри те, що Каліфорнія має не таку давню історію, та штат подарував світові багато прекрасної музики, тут розпочався рух хіпі, Каліфорнія є більш відкритим та більш винахідливим штатом у порівнянні з іншими. І коли ми беремо цю здатність Каліфорнії швидко приймати все нове, адаптуватися до змін, та додаємо технології – ми отримаємо те, що зветься «менталітет Кремнієвої долини».

Тобто інші американські екосистеми відрізняються від екосистеми Кремнієвої долини?

Так, кожен штат має свою модель поведінки, свій спосіб мислення. Найближчою моделлю є Лос-Анджелес, який знаходиться за приблизно 400 км від Кремнієвої долини. Водночас Лос-Анджелес зовсім не є суперником для Долини. Стартап-екосистема міста розвивається довкола медіа.

Ще один важливий центр – це Нью-йорк, який є однією з найбільших стартап-економік світу. Сильними сторонами Нью-йорк є фінансовий сектор та індустрія моди. Кожне з міст, кожна з екосистем має свій характер, свою історію та свої проблеми.

Але Долина залишається найбільш привабливим місцем для інноваторів. Чи не намагаються інші міста переманити спеціалістів з Затоки?

Так, це постійно відбувається, вже навіть не одне десятиліття. Люди з Техасу, Аризони та буквально кожного штату приїжджають і кажуть: «Кремнієва долина занадто густонаселена, тут божевільні люди, надто багато машин, їдьте звідси, ходіть до нас».

У них виходить?

Насправді, серед людей, які живуть у Кремнієвій долині, мало хто тут народився. Принаймні 50% СEO компаній є іноземцями. Коли люди переїжджають у США, і першим їхнім місцем проживання є Кремнієва Долина, згодом їм може тут щось і не сподобатись. Хтось хоче завести сім’ю, інші прагнуть мати більш розмірений стиль життя чи жити у більш безпечному місці.

З цих міркувань вони можуть зробити вибір на користь іншого регіону. Мобільність населення, особливо серед іммігрантів, перебуває на дуже високому рівні. В цілому це позитивна тенденція.

Куди заведе «крива хайпу»

Повернімося до теми інновацій. На вашу думку, які інноваційні тренди ми спостерігатимемо в найближчі роки в Долині та світі в цілому?

Як би мені було це відомо, я б вже покинув свою роботу. Жартую. Прогнози – складна штука. Чи відомий вам термін «цикл хайпу» (також – «крива хайпу» або «крива зрілості технології», англійською – hype cycle). Це поняття придумала дослідницька компанія Gartner. Кожного року Gartner публікує нову версію «кривої хайпу», яка показує траєкторію розвитку різних технологій.

Що роблять дослідники Gartner? Вони беруть тренди, які щойно з’явилися, та спостерігають, як ці теми «роздуваються» медіа, аж поки це не приходить у точку божевілля. Поступово зацікавленість тією чи іншою темою зменшується, а потім технології стають звичними для людей.

Які теми зараз можна назвати хайповими?

Зараз ми спостерігаємо хайп довкола штучного інтелекту, машинного навчання, Big Data. Та згадайте, які теми були надзвичайно популярними два роки тому? Всі говорили про блокчейн та криптовалюти, які повинні змінити світ.

А ще за два роки до цього змінити світ повинен був Інтернет речей. Якоюсь мірою зміни таки відбуваються. Та водночас ми повинні бути обережні з прогнозами. Інколи про чергові проривні технології забувають вже наступного дня.