Чому Канада все менше радіє іноземним інвесторам? Який штраф загрожує каліфорнійським компаніям без жінок-директорок? Чому приватні компанії хочуть літати на Місяць? Яка країна першою запустила потяг на водневих паливних елементах?  Та що особливого в новій криптовалюті Chia? Традиційний дайджест K750 відповідає на ці запитання за допомогою провідних зарубіжних ЗМІ.

Канада злякалась іноземного IT-нашестя

Світові технологічні гіганти захопилися Канадою. Про запуск великих проектів у Торонто оголосили Samsung, LG, General Motors та Alphabet. У цьому ж канадському місті виробник процесорів Intel збирається запустити центр для розробки графічних технологій, а сервіс для замовлення таксі Uber – лабораторію із розробки програмного забезпечення. Один лише Uber збирається витратити на запуск своєї лабораторії $200 млн.

Такі новини активізують дискусії про долю канадських технологічних компаній. «Ми хочемо володіти чимось чи хочемо бути економікою філіалів (branch plant economy)?», – запитує канадський підприємець та венчурний капіталіст Брюс Кроксон, слова якого цитує The Washington Post.

Торонто, Канада. Автор фото – Richard Kidger

Свого часу канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо пообіцяв використати статус країни як основу для новаторських досягнень у галузі штучного інтелекту та машинного навчання. Такий план мав допомогти Канаді створити власний технологічний сектор. У 2017 році уряд виділив $125 млн на загальнодержавну AI-стратегію. У тому ж році урядовці перебачили майже $1 млрд на створення п’яти інноваційних «суперкластерів». Хоча відтоді минуло більше року, кошти на створення кластерів досі не були виділені.

Згідно зі звітом ‘Reversed the Brain Drain. Where is Canadian STEM Talent Going?’, майже чверть канадських дослідників у галузях науки, технології, інженерії та математики працюють за межами Канади. «Перспективні стартапи або переїжджають у США або продають свої компанії іноземним інвесторам», – відзначає професор політології та співдиректор Лабораторії інноваційної політики у Munk School (академічний центр в Університеті Торонто) Девід Вольф.

Та навіть коли іноземні транснаціональні компанії і залишають провідних канадських дослідників у місцевих офісах, Канада все одно почувається аутсайдером. Права інтелектуальної власності все ще належать іноземним компаніям, і саме ці компанії можуть на них заробляти, відзначається у статті. Чимось нагадує дискусії про аутсорсингові компанії в Україні, чи не так?

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Потяги на водні

Німеччина збирається замінити «брудні» дизельні двигуни свого рухомого залізничного складу, пише Singularity Hub. Перший у світі потяг на водневих паливних елементах Coradia iLint здійснив перший регулярний рейс між німецькими містами Куксхафен та Букстехуде 17 вересня. До 2021 року французький виробник TGV Alstom планує поставити у Нижню Саксонію ще 14 таких поїздів.

Попри те, що водень часто називають «чистим» паливом, його точнішим визначенням було б «чиста технологія для зберігання енергії». Водневі паливні елементи, що використовуються в поїзді Alstom, дозволяють потягу досягати максимальної швидкості 140 км/год. Такі потяги можуть подолати 1000 км на одному «заряді», пише видання. Очікується, що такі двигуни будуть набагато тихішими, аніж двигуни внутрішнього згорання.

alstom.com

«Водневий потяг коштує більше, ніж дизельний, та водночас він дешевший в обслуговуванні», – зазначив один з менеджерів компанії Alstom Стефан Шренк. Видання пише, що точна вартість поїздів на водному паливі наразі не відома, та влада Нижньої Саксонії виділила на придбання 14 поїздів понад 81 млн євро. Якщо нинішній проект у Нижній Саксонії буде успішним, місцевий транспортний орган LVNG може стати довгостроковим клієнтом виробника потягів.

Німеччина – не єдина країна, що приглядається до водневого транспорту. До 2022 перший поїзд на водневому паливі планує запустити й Франція.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Хто почне монетизувати Місяць?

Протягом багатьох років запуск техніки у космос вважався справою урядів. Тільки національні агенції мали гроші, технології та, коли це було необхідно, політичну волю, аби здійснювати польоти навколо Землі та відправляти ракети для вивчення інших планет, пише The Atlantic. В останні кілька років ситуація почала змінюватися – на сцену вийшли приватні гравці із власною ракетною технікою.

Минулого року американська компанія Astrobotic оголосила, що наступного року збирається відправити на Місяць свій посадковий модуль на борту ракети Atlas V компанії United Launch Alliance. Вже у грудні 2018 року запустити свій космічний апарат на Місяць збирається ізраїльська SpaceILАпарат доставить на орбіту ракета компанія Ілона Маска SpaceX за допомогою ракети Falcon 9. Blue Origin, яка належить Джеффу Безосу, має намір висадити свій перший модуль на Місяці до 2023 року. І зовсім недавно про підписання контакту про дві космічні місії повідомив японський стартап ispace.

SpaceNews

Для вищезгаданих компаній Місяць не є національною мрією, як в епоху космічної програми Apollo. Замість того, щоб залишати флагштоки у реголіті, приватні компанії хочуть доставляти свої апарати на Місяць, видобувати там мінерали та отримувати оплату за свої старання від уряду та від бізнесу. Ці компанії хочуть заробляти, як вже заробляє SpaceX.

Та ідея комерціалізації польотів на Місяць не раз зазнавала невдачі. У 2007 був оголошене змагання для приватних компаній під назвою Google Lunar X Prize. Передбачалося, що учасники конкурсу розроблять місяцехід, який можна буде запустити та висадити на супутнику Землі. Переможець мав отримати $20 млн. Та гроші нікому не дісталося, адже на початку цього року стало зрозуміло, що жодна з компаній не встигне доробити свій проект до дедлайну – весни 2018 року.

Весною цього ж року від фінансування проекту Resource Prospector відмовилося і NASA. Місія Resource Prospector передбачала висадку на поверхню Місяця апарата, що повинен був шукати лід та мінерали. Натомість NASA всіляко заохочує приватні компанії працювати над подібними проектами. Як зазначив адміністратор NASA Джим Брендстін, космічні апарати приватних компаній мають з’явитися на Місяці якщо не у 2019-му, то у 2020 році.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Каліфорнія дбає про жінок

Каліфорнія – перший штат, який офіційно вимагатиме від компаній включати до складу ради директорів жінок. До кінця наступного року усі великі компанії із штаб-квартирою в Каліфорнії, серед яких Apple, Facebook та Alphabet, повинні будуть мати у раді директорів принаймні одну представницю жіночої статі. До 2021 року кількість жінок у раді директорів необхідно буде збільшити до трьох осіб.

Компаніям, які вперше порушили нове правило, випишуть штраф розмірі $100 000, відзначає видання Recode, яке фокусується на бізнесі Кремнієвої долини. За всі наступні випадки порушень бізнесу загрожує штраф у $300 000.

Чверть публічних компаній Каліфорнії не мають жодної жінки в раді директорів. Низка технологічних гігантів – зокрема Apple, Yelp, Facebook, Snap, Tesla та Intel – виявилися б порушниками закону, якби закон діяв уже сьогодні.

Численні дослідження показали, що наявність представниць жіночої статі серед директорів компанії позитивно впливає на її діяльність, йдеться у статті. Зокрема, згідно з дослідженням MSCI (2011-2016 рр.), прибуток на акцію в американських фірмах з трьома та більше жінками-директорками є на 45% вищим, аніж аналогічний показник на підприємствах без жінок-лідерів.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Кращий за біткоїн

Автор всесвітньо відомого протоколу для обміну файлами BitTorrent планує представити світу екологічну альтернативу біткоїну – діджитал-валюту під назвою Chia. З технічної точки зору Брем Коен намагається створити валюту, яка була б менш небезпечною для планети та більше підходила для банківських операцій. «Мені подобаються складні технічні завдання», – відзначив Брем Коен у коментарі виданню Wired.

«Сатоші не був геніальним інженером протоколів», – каже Коен, маючи на увазі псевдонім або особу, які оголосила про створення біткоїна у 2008 році, використовуючи ім’я Сатоші Накамото. Екологічна загроза біткоїна пов’язана зі способом здійснення цифрових транзакцій, який запропонував Накамото, нагадує видання. Видобувачі біткоїнів (майнери) для вирішення математичних головоломок використовують програмне забезпечення, робота з яким вимагає значної кількості енергії. Як пише видання, на видобуток біткоїнів у минулому році майнери витратили стільки ж енергії, скільки й 7 млн жителів Сербії.

Коен пропонує альтернативу майнінгу, яку він назвав ‘farming’. Основним ресурсом для фармінгу є не обчислювальна здатність, як у системі Накамото, а простір на жорсткому диску. Система Chia базується на двох протоколах, перший з яких перевіряє пам’ять, яка виділена під фармінг, а другий захищає систему від зловживань під час надання винагороди за перевірку транзакції. Днями засновник BitTorrent оголосив конкурс, учасники якого мають перевірити швидкість і безпеку криптографічних рішень Chia. Переможці отримають $100 000 в біткоїнах, адже валюту Chia планують запустити лише у 2019 році.

Брем Коен. wired.com

Автор нової криптовалюти переконаний, що гнучкість Chia порівнянні з біткоїном забезпечить їй увагу з боку фінансового сектору. Як і криптовалюта Накамото, Chia побудована навколо розподіленого і незмінного реєстру транзакцій. Водночас у Chia також передбачена підтримка призначених для користувача надбудов, які можуть автоматизувати контракти, зберігати кошти або впроваджувати такі функції, як повернення платежів.

Проект Chia здобув популярність серед провідних венчурних капіталістів Кремнієвої долини. Навесні цього року компанія отримала $3,4 млн від Greylock Partners і Andreessen Horowitz – компаній, які раніше вже вклали у гроші у криптобіржу Coinbase.

Прочитати повну версію статті англійською мовою