Для чого «Вікіпедії» знадобився штучний інтелект? Скільки прихильників у «цифрових» моделей? Чому «робота з дому» є вдалою політикою для компаній? Як комахи допомагають вченим удосконалити гаджети? Та де зможуть перепочити астронавти по дорозі на Марс? Відповіді на усі питання можна знайти у щотижневому огляді матеріалів авторитетних закордонних медіа від K750.

Wikipedia освоює AI

Wikimedia Foundation співпрацює з технологічним інкубатором Jigsaw (раніше Google Ideas) в дослідницькому проекту під назвою Detox. Detox використовує машинне навчання для визначення коментарів, що схожі на особисті атаки. Так дослідники проекту намагаються «знешкодити» тролів.

Першим завданням, яке ставив перед собою Detox, було тренування алгоритмів машинного навчання на прикладі 100 000 токсичних коментарів зі сторінок Wikipedia Talk. Ці коментарі було ідентифіковано групою 4000 людей. Далі пошуки образливих коментарів розгорнув власне алгоритм, перевіривши 63 млн коментарів у «Вікіпедії», які були опубліковані в період між 2001 та 2015 роками.

Результати дослідження показали – майже 10% всіх атак було зроблено всього лише 34 користувачами. Анонімні користувачі залишили 34% всіх коментарів у «Вікіпедії». Більша частина персональних атак здійснюються зареєстрованими користувачами, хоча анонімні користувачі в шість разів частіше готові розпочати ці атаки.

Складні бюрократичні процедури «Вікіпедії», а також сувора редакційна тактика організації спровокували різке зниження кількості редакторів контенту на сайті, пише американський Forbes. Цю ситуацію намагаються змінити за допомогою ORES – системи з алгоритмом, який вміє оцінювати якість внесених змін та редакторських правок. ORES може оцінювати масштаби помилок та спрямувати людей на перегляд найбільших недоліків у статтях.

Команда Google Brain навчила програмне забезпечення узагальнювати інформацію з інтернету та писати статті в стилі «Вікіпедії». Останні досягнення Google Brain є дещо кращими, аніж результати попередніх спроб, пише видання. Та потрібно докласти ще багато зусиль, аби машина змогла писати та само талановито, як людина.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Нереальна краса

Модельні агентства та модні бренди листають сторінки інстаграму у пошуках ідеальних облич. Деяким з них більше не доведеться витрачати на це час, стверджує 29-річний фотограф Кемерон-Джеймс Вілсон. Саме Вілсон є творцем Шуду (Shudu) – дівчини, яку називають «першою у світі «цифровою моделлю». Сьогодні у темношкірої супермоделі з Африки налічується понад 130 000 підписників в Instagram.

Водночас створена IT-компанією з Лос-Анджелеса Ліл Мікела (або Мікела Соуза) має понад 1,3 млн фанів. Цього літа видання Time назвало таємничого цифрового аватара, яка вже встигла отримати звання ікони стилю, однією з найбільш впливових людей в інтернеті. Мікела продає товари таких марок, як Maison Margiela і Prada, популяризує голлівудські фільми, а також рекламує розкішний готель Barneys Beverly Hills.

Віртуальна модель Ліл Мікела

Обидві віртуальні моделі – це лише початок революції аватарів, пише The Washington Post. Фотограф Вілсон навіть нещодавно запустив присвячене віртуальним моделям агентство – The Diigitals. Вілсон каже, що його моделі належать до «ринку розкоші». Причина – великі інвестиції часу та грошей, необхідні для створення 3D-аватарів. Одна модель може коштувати тисячі доларів і вимагати сотні годин роботи.

Створена у квітні британська Irmaz Models вже зараз позиціонує себе як компанія, що надає альтернативу моделям-людям. Відповідно до веб-сайту компанії, дизайнери Irmaz Models можуть «створити обличчя, що підійде для будь-якої маркетингової кампанії».

Власник американського агентства Boon Models Кевін Бун переконаний, що реалістичні віртуальні моделі матимуть неабиякий вплив на індустрію моди. Для чого бренду витрачати тисячі доларів на роботу моделей та фотографів для однієї фотосесії, коли він може найняти художника за значно меншу суму?

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Космічний будинок

Компанія Lockheed Martin у співпраці з NASA розробляє житловий модуль для космічних експедицій. Такий апарат зможе самостійно паркуватися на поверхнях Місяця і Марса і вміщуватиме до чотирьох астронавтів. Lockheed Martin є однією з шести приватних компаній, які підписали контракт NASA на суму у $65 млн.

phys.org

Окрім Lockheed Martin над створенням прототипа житла для астронавтів, які подорожуватимуть у глибокий космос, також працюють Boeing, Sierra Nevada Corporation, Space Systems, Orbital ATK, NanoRacks, і Bigelow Aerospace. Lockheed Martin представила свою модель минулого тижня в Космічному центрі імені Кеннеді.

Космічний апарат має атмосферу маленького затишного бунгало – так характеризує видання Inverse прототип Lockheed Martin. Ширина циліндричної капсули становить близько 4,6 м, довжина – приблизно 6,7 м.

«Ви можете думати про апарат як про рекреаційний транспорт (RV) у глибокому космосі, – заявив на презентації «космічного будинку» менеджер програми Білл Пратт. – Коли ви знаходитеся в RV, ваш стіл стає вашим ліжком, ваші речі постійно міняють місце знаходження, ви мусите дуже ефективно використовувати навколишній простір. Саме це ми й тестуємо», – сказав він.

За основу «космічного житла» у Lockheed Martin взяли модуль «Донателло», який раніше задумувався як апарат для перевезення вантажів на Міжнародну космічну станцію (МКС). «Донателло» космос так і не побачив. Коли затвердять фінальну версію «космічного дому», його прикріплять до космічної станції на орбіті Місяця – Deep Space Gateway.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Жук покращить смартфон

Витончений синтез інженерних та ентомологічних технологій зробить наступні покоління гаджетів розумнішими, легшими та стійкішими, пише Wired. Вчені із Політехнічного університету Вірджинії створили біобатерею для портативної електроніки, яка використовує синтетичне паливо для перетворення глюкози на електрику. За зразок вчені брали комах, які запасають глікоген, що використовується для отримання енергії. У порівнянні з стандартною літій-іонною батареєю такий акумулятор зберігає у 10 разів більше енергії. Зараз цю технологію вивчає компанія Sony.

Автор фото – @gravee

В очних яблуках вогняних мурах та короїдів налічується близько 200 окремих оптичних одиниць, що забезпечує комахам ширококутне поле зору та майже безмежну глибину зору. Науковці вивчали очі цих комах, аби за їхнім зразком створити мініатюрну напівсферичну камеру із 180 мікролінзами. Камера забезпечує охоплення в 160 градусів.

Ще одним прикладом наслідування природних технологій є винахід вчених із Гарвардського інституту Вісс (Harvard’s Wyss Institute). Групі дослідників інституту за аналогією будови кутикули комах вдалося розробити міцний як алюміній, але удвічі легший біоматеріал Shrilk. Зараз вчені досліджують, чи можна використовувати цей матеріал для медичних цілей.

Дослідивши секрети природи, стартап Soundskrit створив мікрофон, який зможе ізолювати той чи інший вид звуків. Як відомо, цвіркуни та комарі за допомогою крихітних волосків можуть виявляти напрям звукових хвиль. Так комахи можуть акцентувати свою увагу на одних шумах та відфільтровувати інші.

Мікрофон від Soundskrit імітує функцію цих волосків комах за допомогою спеціальних елементів, які вимірюють швидкість вхідних звукових хвиль. Така технологія може «наближати» звуки, що позитивно впливає здатність розпізнавати мову. Так ви зможете викликати Siri навіть у переповненому кафе, відзначає видання.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Робота вдома

Найрозумнішою стратегією менеджменту є робота з дому, пише видання Inc. Згідно з дослідженням, опублікованим в Harvard Business Review, працівники колл-центру китайської Ctrip працювали з дому протягом 9 місяців. Експеримент показав, що ці спеціалісти здійснили на 13,5% більше дзвінків, аніж їхні колеги, які перебували в офісі. Так Ctrip отримала майже цілий додатковий робочий день на тиждень.

Водночас дослідження Gallup показало, що спеціалісти, які працюють з дому від трьох до чотирьох днів на тиждень, на 33% частіше «почувають себе залученими» порівняно з працівниками, які весь робочий тиждень знаходяться в офісі. Численні дослідження продемонстрували, що збільшення залученості працівників, в свою чергу, підвищує продуктивність праці, пише Inc.

Політика «роботи з дому» не лише знизить рівень відтоку кадрів, але й може полегшити найм нових працівників. Особливо це стосується міленіалів. Згідно з цьогорічним дослідженням Університету Акрона, «41% міленіалів стверджують, що віддають перевагу не особистому спілкуванню чи розмовам телефоном, а спілкуванню за допомогою електроніки».

За даними американського Бюро статистики праці, щороку через відсутність працівників на робочому місці втрачається близько 2,8 млн робочих днів. Для деяких компаній – це «мінус» $1 млн на день. Коли працівники можуть працювати вдома, вони, швидше за все, зможуть виконувати свої обов’язки і під час хвороби.

Робота вдома дозволяє економити багато годин на тиждень, які офісні працівники зазвичай витрачають на дорогу в офіс. Зекономлений час працівники можуть витрачати на інші речі, а тому не проти зробити роботодавцю «знижку» на зарплату. За даними American Economic Review, в середньому спеціаліст, якому дозволили працювати з дому, готовий отримувати на 8% менше.

Прочитати повну версію статті англійською мовою