Коли з’явиться альтернатива літій-іонному акумулятору? Скільки мільярдів може заробити Apple на доповненій реальності? Як штучний інтелект допоможе вибрати курс на Coursera? Для чого жителям Нідерландів парк із перероблених пластикових пляшок? І, нарешті, навіщо людині додаткові руки? Відповіді на усі питання – в щотижневому огляді матеріалів авторитетних закордонних медіа від K750.

Facebook та Apple захопились AR

Коли дві з топ-10 найдорожчих компаній світу починають активно інвестувати в якусь технологію, на неї дійсно варто звернути увагу. Нещодавно технологічні гіганти Apple та Facebook заявили про наміри розробляти, випробовувати та імплементувати технології доповненої реальності (AR). Apple фокусується на створенні інструментів для розвитку спільноти, а Facebook планує зробити AR доступним для широкого загалу, пише американський Forbes.

Apple нещодавно підтвердила серйозність своїх намірів щодо AR випуском ARKit 2.0 – платформи, яка дозволяє створювати додатки з доповненою реальністю. За оцінками Merrill Lynch, AR може принести компанії додаткових $8 млрд доходів.

Тим часом, деякі рекламодавці Facebook отримують ексклюзивний доступ для тестування оголошень зі спецефектами формату «натисни, аби приміряти». Хочете подивитися, як на вашому обличчі сидять сонцезахисні окуляри? Ви можете це зробити за допомогою AR. Такі бренди, як Pottery Barn, Wayfair, NYX Professional, Makeup та Bobbi Brow та інші вже встигли протестувати рекламу із застосуванням доповненої реальності.

Ще однією інновацією у сфері AR, яку було презентовано на конференції F8, є можливість перетворювати звичайні фото на 3D-зображення. Facebook також представила функцію, яка дозволяє поєднувати зображення, знаки або логотипи із доповненим контентом.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

AI підкаже курс

У світі корпоративного навчання існує одна головоломка: освітні сайти на кшталт Coursera, edX та Udacity пропонують настільки багато курсів, що компанії не знають, які з них запропонувати своїм співробітникам.

Coursera взялася вирішити цю задачу, пише MIT Technology Review. Компанія представляє новий інструмент машинного навчання, який демонструватиме компаніям рівень навичок їхнього персоналу, порівнюватиме їхні вміння зі скілами конкурентів та пропонуватиме курси, які допоможуть заповнити прогалини у знаннях працівників.

Нова функція є лише одним із прикладів того, як освітні платформи використовують штучний інтелект (AI), аби допомогти користувачам знайти необхідні курси, оцінити їхні знання та удосконалити вміст навчальних програм з урахуванням відгуків студентів.

Компанія Coursera має свою команду науковців даних, які займаються усім «від збирання та зберігання даних до роз’яснення інформації, від прийняття внутрішніх рішень до побудови алгоритмів для сайту».

Створена у 2017 році дослідницька команда Udacity використовує AI для аналізу студентських настроїв. Науковці шукають способи покращення онлайн-курсів та відстежують реакції користувачів на впроваджені зміни. В Udacity також використовують чат-ботів, які допомагають студентам знайти необхідні курси, а також відповідають на поширені запитання під час процесу реєстрації. Освітня платформа EdX стверджує, що також проводить експерименти з AI, аби покращити якість навчального процесу.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Третя рука

Вам знайоме відчуття, ніби двом рук вам недостатньо, аби виконати усі справи? Якщо так, вам пощастило, пише Singularity Hub. Відповідно до нового дослідження, опублікованого в Science Robotics, люди можуть одночасно виконувати завдання біологічними руками та роботизованою кінцівкою.

Сфера досліджень протезів, якими можна керувати силою думки, фокусується переважно на заміщенні втрачених кінцівок, нагадує видання. Та проект під назвою «Додаткові роботизовані кінцівки» (Supernumerary Robotic Limbs) зосереджує увагу на «доповненні» здорових людей додатковими кінцівками.

У статті зауважується, що додатковими кінцівками також є сенс керувати за допомогою мозку. Та виникає проблема: коли людина намагається виконати завдання протезом, який заміняє біологічну руку, вона фокусується на виконанні саме цього завдання. Як наслідок, виникає яскраво виражений сигнал, який зчитує спеціальне програмне забезпечення. Але завдання ускладняється, коли програмі для зчитування думок потрібно розібратися із кількома намірами людини.

Раніше інженери з Технологічного інституту Джорджії створили роботизовану руку, яка допомагає барабанщику виконувати складні музичні твори

Інженери з Дослідницького інституту перспективних телекомунікацій в Кіото продемонстрували, як люди можуть навчитися контролювати третю роботизовано руку за допомогою свого мозку. Навіть більше – з її допомогою виконувати кілька завдань одночасно.

Вчені знайшли 15 добровольців, на кожного з яких одягнули додаткову руку, а також шолом для читання мозкових хвиль. Коли людина думає про виконання якогось завдання, нейронні мережі у відповідній частині мозку генерують електричні сигнали, які вловлюються електродами. Кожен рух генерує унікальну активність. В нейро-комп’ютерному інтерфейсі алгоритм інтерпретує наміри людини, прочитавши мозкові хвилі. Після чого програма управляє роботизованою рукою, створюючи відчуття, начебто людина управляє рукою силою власної думки.

Спочатку кожному учаснику експерименту запропонували втримати м’яч на дошці за допомогою власних рук. При цьому на їхніх головах був одягнутий шолом, який вловлював електричну активність мозку. Далі добровольцям запропонували підняти пляшку, але вже роботизованою рукою, записуючи при цьому інформацію про мозкову активність. Комп’ютер, який розшифровував намір учасників, поручив роботизованій руці зробити відповідні дії.

І нарешті, найцікавіше. Учасників дослідження попросили одночасно виконати обидві задачі: утримати м’яч своєю рукою та вхопити пляшку роботизованою кінцівкою. Вісім з 15 учасників успішно справилися із завданням.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

У пошуках нових акумуляторів

Наразі літій-іонні акумулятори живлять майже все – починаючи від смартфонів та ноутбуків та закінчуючи електричними автомобілями та електронними сигаретами. Утім, технологія вже майже вичерпала себе.

Велика сила літію є водночас і його найбільшою слабкістю. Він нестабільний. Він вибухає. Ноутбук з літій-іонним акумулятором містить стільки ж енергії, як і ручна граната. Тому останні п’ять десятиліть розробки батарей в рамках цієї технології були спрямовані на прокладання шляху між продуктивністю та безпекою, пише Wired.

Getty Images

У епічній гонитві за новим акумулятором беруть участь десятки компаній. Існують розробки щодо так званих літій-повітряних акумуляторів, де кисень виступає другим електродом. Теоретично такий підхід може дати величезне збільшення щільності енергії. Але змусити такі батареї надійно перезаряджатися та працювати довше, ніж кілька десятків циклів, поки що достатньо складно навіть в умовах лабораторії, не кажучи вже про брудне і непередбачуване повітря реального світу.

Крім того, є дослідження щодо використання літій-сірчаних акумуляторів. Така технологія передбачає більш дешеву та потужну альтернативу літій-іону, але і з нею є проблеми. На аноді через багаторазову зарядку сірка розчиняється, а на катоді утворюються кристали. Водночас компанія Sony стверджує, що вирішила всі ці проблеми і сподівається до 2020 року почати встановлювати нові акумулятори на різноманітні пристрої. У Манчестерському університеті вчені намагається вичавити більше з вуглецевого аноду, використовуючи 2D-матеріали, схожі на графен. Це повинно дозволити збільшити площу корисної поверхні акумулятора, а отже і його місткість.

Компанія ZapGo розробляє акумулятори на основі вуглецю, які заряджаються настільки ж швидко, як і суперконденсатори, але тримають заряд, як і батареї на основі літій-іону. Найбільшою перевагою є довговічність цієї технології. Оскільки комірка від ZapGo зберігає енергію за принципом, який більше схожий на надувну кулю, вона може витримати 100 000 циклів розрядки. Це в 100 разів кращий показник, ніж у літій-іонних батарей. Такі акумулятори можна використовувати протягом 30 років.

Прочитати повну версію статті англійською мовою

Парк із відходів

Багато хто вважає, що усе сміття потрапляє на сміттєзвалища або, ще гірше, в океан. Та в одному з європейських міст активісти змогли перетворити пластикові відходи на корисну для спільноти річ, йдеться у статті World Economic Forum.

recycledpark.com

Нещодавно у нідерландському місті Роттердам з’явився Recycled Park – парк на воді, що повністю збудований із зібраного у річці переробленого пластику. Окрім того, що унікальне місце привертає увагу багатьох відвідувачів, парк виконує і корисну функцію – перешкоджає руху пластикових відходів з міста в океан.

На проектування парку, відновлення пластику та збір коштів в організації під назвою Recycled Island Foundation пішло майже 5 років. Та 4 липня 2018 року автори ідеї нарешті змогли представити прототип парку спільноті.

Recycled Park складається із модульних шестикутних секцій. Це означає, що у майбутньому, щойно активісти назбирають новий матеріал, вони зможуть збільшити розміри парку. Recycled Park не тільки знижує рівень забруднення природи пластмасовими відходами, але є ще й середовищем для існування дикої мікрофауни, зокрема равликів, черв’яків, личинок, жуків та рибок.

Recycled Park – не єдиний проект у світі, присвячений темі забруднення навколишнього середовища на локальному рівні. Раніше індонезійський художник Еко Нугрохо перетворив пластмасові відходи на прекрасну скульптуру під назвою «Букет кохання».

twitter.com/i_WanderingSoul

Провокаційна арт-інсталяція свого часу з’явилася в Долині Спіті, в Гімалаях. Робота, що являла собою надпис SPITI, булa виготовлена тревел-блогерами із понад 300 000 пластикових пляшок, які раніше залишили у горах туристи. Усі ці унікальні творчі проекти створені для того, аби нагадати – у світі переробляється менше половини використаних пластикових пляшок.

Прочитати повну версію статті англійською мовою