Чи сприятиме блокчейн розвитку інтернет-голосування? Хто і коли під’єднає всіх мешканців Землі до інтернету? Як засоби масової інформації шкодять розвитку штучного інтелекту? Який білок став причиною алергії на котів? Та чому потрібно працювати меншу кількість годин? Відповіді на усі питання – в щотижневому огляді матеріалів із авторитетних закордонних медіа, який підготував K750.

Вибори на блокчейні

Державні чиновники, експерти та громадяни часто скаржаться на низьку явку під час виборів. Це справедливо навіть для виборів у США, пише ZDNet. Водночас постійною проблемою для виборчих округів залишаються фальсифікації та інші загрози для чесного виборчого процесу.

unsplash.com, автор фото – @hiteshchoudhary

Альтернативою паперовому бюлетеню є інтернет-голосування. Так можна не лише збільшити кількість активних виборців, але й, можливо, забезпечити цілісність та безпеку усього виборчого процесу. Чи може технологія блокчейн поширити інтернет-голосування по всьому світу?

Система голосування на блокчейні досі перебуває на початковій стадії розвитку і поки що не використовувалася в широкомасштабних відкритих виборах. Водночас технологію уже застосовували в деяких процесах голосування. Наприклад, біржа Nasdaq використовувала блокчейн для голосування акціонерів компаній в Естонії. На початку 2018 року Західна Вірджинія стала першим американським штатом, який провів пілотне тестування мобільного додатку для голосування з використанням технології блокчейн. За деякими повідомленнями, спостерігачі за виборами у Сьєрра-Леоне експериментували з блокчейн-рішеннями під час проведення у країні президентських виборів.

Прочитати статтю повністю англійською мовою

Інтернет для 8 мільярдів

До 2024 року кожен житель планети Земля буде підключений до всесвітньої мережі. Ще чотири мільярди «нових умів» майже задарма отримають доступ до високошвидкісного інтернету, який навіть не снився засновникам компаній із списку Fortune 500 ще пару десятиліть тому. Вже зараз ми спостерігаємо безпрецедентне прискорення зростання мережі та кількості підключень, пише Singularity Hub.

unsplash.com, автор фото – NASA

Нині розгортання мереж відбувається за трьома напрямами – розвиток технології 5G, створення системи аеростатів, а також супутникових мереж у космосі.

5G, масове розгортання якого заплановане на 2020 рік, буде у 100 разів швидшим, аніж 4G. Об’єднуючи безпілотні автомобілі, «розумні» заводи (IIoT – The Industrial Internet of Things), дистанційно керовані дрони, VR і AR, «домашній» інтернет речей та перші в світі смарт-міста, 5G дозволить кожному мешканцю планети використовувати дані, отримані за допомогою мільярдів датчиків по всьому світу.

Водночас проект Google Loon, що розробляється в лабораторіях Google’s X, працює над створенням аеростатів, здатних переміщатися стратосферою та створювати повітряну безпровідну мережу з можливостями рівня стандарту 4G LTE. Успішно відновивши зв’язок для 100 000 пуерториканців, які постраждали від урагану «Марія» у 2017 році, Loon прагне поставити у стратосферу тисячі таких аеростатів, надаючи можливість зв’язку у будь-якому куточку планети.

Перший стовпчик – кількість користувачів інтернету, млн, другий стовпчик – кількість людей на планеті, млн

Компанії OneWeb та SpaceX мають іншу мету – вивести на низьку навколоземну орбіту велику кількість супутників, які і забезпечуватимуть населення Землі інтернетом. Ми за кілька років від наукової фантастики, відзначає видання. Заручившись підтримкою інвесторів, OneWeb ще до 2020 збирається запустити мережу із 1980 супутників, які забезпечать швидкість завантаження на рівні до 50 Мбіт/с.

Видання нагадує, що SpaceX цього року за допомогою Falcon 9 уже вивела на орбіту значну кількість супутників. В рамках амбітного проекту Starlink компанія планує вивести на низьку навколоземну орбіту 4425 супутників, що дозволить поширити швидкісний зв’язок по усій планеті.

Прочитати статтю повністю англійською мовою

Пошук гіпоалергенного кота

Американські Indoor Biotechnologies та Felix Pets заявили про плани щодо генетичного модифікування котів. Обидві компанії планують досягти результату, за якого домашні тварини не викликатимуть алергії у людей.

Ще у 2009 році компанія під назвою Allerca привернула неабияку увагу медіа. В Allerca обіцяли за допомогою генетичного тестування вивести котенят, які не викликатимуть алергію. Передбачалося, що вартість таких тварин становитиме від $4000 до більш ніж $7000.

Та схоже, що заяви Allerca виявилися порожніми, пише MIT Technology Review. У 2013 році канал ABC з’ясував, що кошеня, яке компанія намагалася видати репортерам за гіпоалергенну тварину, виявилось звичайним котом від місцевого селекціонера. Проте Indoor Biotechnologies та Felix Pets мають серйозні плани, нарешті, втілити цей задум у життя.

unsplash.com, автор фото – @veronikapanda

Загалом, люди, які страждають від алергії на котів, реагують на білок під назвою Fel d 1. Цей білок, ймовірно, дозволяє зберігати шкіру котів здоровою, а також може взаємодіяти із гормональною системою тварин.

Гендиректор Indoor Biotechnologies та колишній професор медицини та мікробіології Університету Вірджинії Мартін Чепмен сподівається використати інструмент для редагування генів CRISPR для того, аби «видалити» з клітин котів ген відповідальний за Fel d 1. Чепмен зауважує, що відколи вчені відкрили білок Fel d 1, вони ставлять собі питання: «А що станеться, якби ми його позбулися?».

Прочитати статтю повністю англійською мовою

AI-дезінформація

У червні минулого року п’ять дослідників штучного інтелекту в компанії Facebook помітили: боти час від часу генерують серію дивних повідомлень, що нагадує спілкування між машинами. Команда дослідників зрозуміла, що вони не включили в програму критерій, який би обмежував генерування ботами речень виключно розмовною англійською мовою. Іншими словами, вони розробили вид машинної англійської мови для спілкування, що не було ані дивиною, ані новаторством, пише The Guardian.

Та у медіа, зокрема на сайтах Fast Company та The Sun, почали з’являтися публікації за мотивами «історій про Франкенштейна». «Інженери Facebook у паніці», «це нагадує сюжет «Термінатора», де робот усвідомлює себе і починає вести війну з людьми» – саме такими повідомленнями ці видання привертали увагу читачів.

Доцент кафедри машинного навчання в Університеті Карнегі-Меллона Закарі Ліптон розчаровано відзначив, що ця історія перетворилася з «цікавого дослідження» на «сенсаційну дурницю». За словами Ліптона, збільшення рівня зацікавленості темами «машинного навчання» та «глибинного навчання» призвело до напливу опортуністичної журналістики, яка в гонитві за кліками, репостами та ретвітами хибно інтерпретує дослідження.

unsplash.com, автор фото – @agkdesign

Дослідники стурбовані тим, що історії на кшталт «ботів Facebook», створюють нереальні очікування від галузі, що зрештою може загрожувати майбутньому прогресу та відповідальному застосуванню нових технологій. Та найтривожнішою, на думку Ліптона, є не технологічна неграмотність журналістів, а те, як соціальні медіа дозволили самопроголошеним «авторитетам»-експертам з AI, які не роблять нічого окрім того, що перефразовують фрази Ілона Маска, заробляти гроші за допомогою своїх низькопробних висловлювань.

«Для реального прогресу в AI потрібен тверезий та поінформований громадський дискурс… Зараз межа між дикими спекуляціями та реальними дослідженнями є розмитою», – відзначає науковець.

Прочитати статтю повністю англійською мовою

Менше працюєте – продуктивність вища?

Щасливі, віддані та продуктивні. Такими прагнуть бачити усіх своїх працівників більшість компаній. Та не кожен бізнес заради цієї мети готовий дарувати своїм працівникам додатковий вільний день, до того ж щотижня. Саме таким є підхід новозеландської Perpetual Guardian.

Perpetual Guardian нещодавно закінчила восьмий тиждень тестового проекту, в рамках якого 200 працівників компанії кожного тижня мали додатковий вихідний. При цьому умови праці та розмір заробітної плати співробітників залишаються незмінними. Результати говорять самі за себе – попри меншу кількість робочих годин працівники впродовж восьми тижнів були на 20% продуктивнішими та почували себе набагато щасливішими.

Велика кількість робочих годин не обов’язково означає більшу продуктивність, йдеться у статті World Economic Forum. Південна Корея, жителі якої звикли довго працювати, займає одну із найнижчих сходинок за рівнем продуктивності праці серед країн-членів ОЕСР. Греція, що має один з найдовших робочих тижнів, знаходиться внизу списку європейських країн за показником «ВВП на відпрацьовану годину» (показник продуктивності).

unsplash.com

Водночас у Швеції та Ісландії відбувалися експерименти, в рамках яких робочий день працівникам компаній зменшували до 6 та 5 годин відповідно. В обох країнах тестування показали позитивні результати – працівники розповіли про покращення якості їхнього життя, зменшення рівня стресу, меншу частоту захворювань та відзначили вищий рівень задоволення від їхньої роботи.

Прочитати статтю повністю англійською мовою