Чи можна побудувати успішну кар’єру в бізнесі, а потім стати художником? Японському майстру каліграфіті Масаакі Хасегаві це вдалося. Він переконаний, що бути креативним під силу кожному. Головне – знати собі ціну та не боятися оцінок інших людей. Такі принципи допомагають Хасегаві ставати успішним у всьому, за що він береться.

У свої 30 років Масаакі вже встиг спробувати себе у бойових мистецтвах, попрацювати інвестстратегом у Японії, заснувавати «платформу мудрості» Creativida в Іспанії, здобути популярність як спікер, коуч, автор книг та популярного онлайн-курсу – і навіть стати сертифікованим буддійським священиком. Сьогодні ж світ знає Масаакі Хасегаву ще і як майстра каліграфіті та посла Сучасного музею каліграфії. В інтерв’ю K750 Масаакі розповів про те, як стати художником-самоуком, чому успішність не є природною для людини та як мистецтво стало рушієм інновацій.

Масаакі, ви успішно працювали у фінансових та технологічних компаніях. Чому вирішили стати на шлях митця, і як саме це сталося?

Насправді, я ніколи не думав, що стану художником. Та одного разу після публікації книги про креативність я давав лекцію в іспанському «Центрі мистецтв імені королеви Софії», де можна помилуватися «Гернікою» Пабло Пікассо, і один із відвідувачів запитав мене: «Чому ви не займаєтеся мистецтвом, а лише розповідаєте про творчість?».

Зазвичай про творчість розповідають митці. Водночас творчість існує не лише для митців, а і для кожного з нас. Я хотів продемонструвати, що кожна людина може бути креативною. Звісно, оскільки я раніше вивчав фінанси та комунікації, то й гадки не мав, як бути художником.

Коли я працював стратегом у фінансовому світі, я постійно записував свої ідеї. Однак ці записи були незрозумілими для інших людей. Тому я вирішив розробити новий спосіб писемності – художній. Мені завжди цікавили питання: якою є роль мови і чому мова створює кордони між людьми? Ви б не зрозуміли мене, якби я написав японською, правда? Ці роздуми привели мене до необхідності «написання листів», які не можна прочитати, але можна відчути – відчути і перетворити мої думки та уяву на енергію.

Одна з переваг самостійного навчання мистецтву – це відсутність впливу чужих «форматів». Більшості художників з академічною освітою ніколи не прийде в голову «писати» листи, а більшість досвідчених майстрів каліграфії не подумають про створення листів, які не можна прочитати. Саме відсутність академічної освіти стала однією з причин, чому мені вдалося створити власний стиль у мистецтві.

Які художники подобаються особисто вам? Чи є серед них інші майстри каліграфії?

Я особливо не слідкую за творчістю інших каліграфістів, однак мені подобається підхід Ель-Сіда – художника з Тунісу. Багато каліграфістів обмежуються ідеєю написання того чи іншого повідомлення. Водночас Ель-Сід використовує мистецтво письма для висловлення ідей. Але здебільшого мені подобаються роботи художників з минулого: Василя Кандинського, Джексона Поллока та Віктора Вазарелі.

Кожен з них створив свій власний підхід, досліджуючи свою допитливість. Наприклад, Кандинський намагався поєднати голосовий та візуальний світи. Багато людей бачать лише те, що є на поверхні, однак мене особисто дуже цікавить процес перетворення концептуальних ідей у візуальні образи. Для мене мистецтво – не лише візуалізація, але і філософія.

У Мадриді ви заснували проект Creativida, в рамках якого провели інтерв’ю з 60 кращими умами світу. Яка розмова вразила вас найбільше, і які уроки ви винесли з цього діалогу?

Кожне інтерв’ю було по-cвоєму важливим та захопливим. Та було дещо спільне у кожному з діалогів із цими талановитими людьми: незалежно від того, в якій сфері ви працюєте, завжди важливо робити те, що любите.

Відомо, що працівників фінансової сфери зазвичай мотивують гроші. Однак коли я брав інтерв’ю у одного з найкращих інвесторів у історії людства Джима Роджерса, я зрозумів, що йому дійсно подобається думати про те, як працює економіка. Тобто його успіхи є нічим іншим, як результатом його надзвичайної допитливості, бажання знайти відповіді на питання, що виникають у його голові.

Аналогічний висновок я зробив, коли брав інтерв’ю у Філіппа Росдейла, засновника компанії Second Life (тривимірний віртуальний світ з елементами соціальної мережі – K750). Якщо ви залежні від бажання «бути успішним», ви, ймовірно, постійно шукатимете способи, аби заповнити порожнечу усередині вас та залежатимете від зовнішнього світу. Та насправді, аби реалізувати себе, нам не потрібно дивитися на когось. Натомість треба заглянути всередину самих себе.

Люди, які по-справжньому надихають, не шукають зовнішнього схвалення для підтримки своєї самооцінки. Вони мають ідеї, мають запитання та прагнуть експериментувати з цими ідеями, аби знайти відповіді на свої питання. Такі люди не намагаються бути успішними, адже вони успішні у розумінні себе.

Ви написали вже декілька книжок. На ваше переконання, чи залишається книга потужним інструментом впливу на людину в сучасному світі?

Книги безумовно є великим джерелом натхнення. Нині люди активно споживають інформацію завдяки інтернету та смартфонам. Ми змагаємось за першість у поширенні тієї чи іншої «гарячої» теми. Ті, хто зазвичай були споживачами інформації, зараз жваво її продукують завдяки соцмережам або додаткам на зразок Facebook, Linkedin, Instagram або WhatsApp. Така тенденція підвела людство до необхідності думати швидко. Це найважливіша теза про інформацію у сучасному світі.

Які переваги отримання інформації у реальному часі? Звісно, така інформація є яскравою, однак часто таким даним бракує глибини та інтерпретацій. Люди просто реагують на те, що вони бачать і чують. Водночас коли ми спілкуємося з людьми через книги, вони не просто реагують на те, що написано, а починають думати і відчувати, що відбувається всередині них. Книги відкривають можливість для інтерпретацій та дозволяють вийти за рамки свого світогляду. Написання книг має для мене велике значення, адже завдяки книгам я спілкуюся з читачами на глибокому рівні.

Чи може мистецтво бути драйвером інновацій? Чому?

Як я вже зазначав, ми живемо в епоху самореалізації. Піраміда Маслоу розповідає про 5 рівнів потреб людини: фізіологічні потреби, безпека, соціальна приналежність, повага та самореалізація.

У розвинених країнах перші два рівні потреб задовольнити легко, тому інтереси починаються із соціальних потреб. В минулому для того, щоб задовольнити потребу приналежності, вам потрібно було належати до якогось фізичного місця, такого як університет або компанія. Так само раніше було важко змінити кар’єру, адже для того, щоб реалізувати потребу в повазі (наприклад, бонус і кар’єрне зростання), вам потрібно було довго і багато працювати в одній і тій же компанії. Суспільство давало людям чітке визначення самореалізації, яке полягало у наявності сім’ї із гарними автомобілем та будинком.

Однак у XXI столітті вам більше не потрібно належати до певної групи, щоб відчути себе частиною чогось важливого. Завдяки різноманітним інтернет-платформам ви можете легко знайти людей, аби поділитися з ними своїм інтересами або цінностями. Це завдання стає ще легшим, якщо ви володієте різними мовами.

Розвиток інтернет-технологій також допомагає легко змінити роботу. Багато людей залишає компанію просто тому, що їм не подобається те, що вони роблять. Соціальні медіа своєю чергою змінили спосіб задоволення потреби в самооцінці. Сьогодні ви можете одразу отримати визнання та підтримку інших, просто розмістивши фотографію чи поділившись публікацією. Що cьогодні шукають люди, так це способи задоволення потреби в самореалізації.

Соціальні медіа дозволяють нам дізнатися про спосіб життя людей по всьому світу. Ми бачимо, що сьогодні багато хто отримує задоволення, заробляючи гроші та подорожуючи різними країнами. У теперішні часи працюють не заради грошей, а заради пошуку смислів. З цією ж метою люди вирушають у мандрівки.

Саме у цьому контексті – контексті пошуку нових сенсів – мистецтву є що запропонувати. Митці бачать світ по-іншому, вони дають можливість глянути на речі під новим кутом та пропонують суспільству нові смисли. Згідно зі звітом Design Tech Report за 2016 рік, 21% глобальних компаній-єдинорогів мають співзасновника із креативної індустрії – художньої сфери, музики чи дизайну. Світові потрібні митці, які зможуть відшукати нові взаємозв’язки. Адже люди сьогодні чекають не лише на технологічні прориви, а й на нові сенси життя.

Багато компаній намагаються стимулювати розвиток інновацій в бізнесі. Деякі з них, наприклад, наймають менеджерів, які відповідають за інновації – Chief Innovation Officers. Чи є у вас власна формула розвитку інновацій для підприємств?

Я не зможу озвучити ідеальну формулу стимулювання інновацій, адже її просто не існує. Інновація – це не конкретне вміння, а те, як ви сприймаєте реальність, як ви бачите світ. З мого досвіду, інноватори – це особистості, які по-іншому бачать світ, ставлять питання, які інші люди ігнорують, експериментують з ідеями.

Я особисто не можу слідувати тому, що кажуть інші люди, не розібравшись чому саме має бути так чи інакше. Коли я вирішив бути художником, мені сказали: «Ти не можеш бути художником, тому що не вчився на художника і не займався мистецтвом». Однак інноватори не приймають аргументацію, яка базується на загальних уявленнях. Загальні уявлення – це лише думки людей, які формуються під впливом думок інших людей.

Іноді мати іншу точку є досить непростим завданням, адже усі ми «соціальні тварини» і прагнемо бути серед своїх однодумців. Якщо ви постійно берете все під сумнів, люди від вас втомлюються. Наприклад, якщо ви скажете своєму другу: «Чому ти завантажуєш фотографію їжі, це ж майже нікого не цікавить?», то ваш друг думатиме, що ви зарозумілись.

Є багато питань, які ми не задаємо іншим людям, аби нас не зненавиділи. Багатьом людям важко експериментувати через страх перед негативними результатами. Суспільство зобов’язує нас бути успішними, хоча це суперечить нашій природі.

Більшість людей бояться помилок. Та люди розвивалися не завдяки своїм успіхам, а завдяки помилкам. Аби вижити, вам важливо пам’ятати не про успіхи, а про власні невдачі. Саме невдача стимулює необхідність пізнання чогось нового. А чи можна створити щось інноваційне без нових знань?

Ви часто чуєте від інноваторів те, що вам не хотілося б чути, а, можливо, вони закликають вас до дій. Якщо вашій компанії вдалося залучити в команду таких людей, вам ніколи не доведеться переживати за інновації.

Якщо ви вважаєте вашу компанію неінноваційною і хочете це змінити, вам потрібно створити середовище, в якому люди можуть мати різні точки зору, ставити під сумнів усталені смисли та експериментувати з ідеями, не боячись покарань.

Що ви порадите людям, які хочуть створювати щось нове?

Ви повинні знати, що ви хочете створити. У світі багато можливостей для творіння – можна бути художником, дизайнером або ж музикантом. Зрозуміло, що кожна галузь має як свої звичаї, так і сталі принципи. Та незалежно від того, що саме ви хочете створювати, важливо, аби ваша самооцінка не залежала ні від кого, окрім вас самих. Я бачив багато талановитих людей, які відчувають труднощі саме через їхнє відчайдушне бажання бути прийнятими. Попри те, що думають інші, ви повинні бути впевненими у своїй власній цінності.

Замість того, щоб порівнювати себе з іншими та фокусуватися на конкуренції, краще зосередитися на навчанні та зростанні. Концепція створення є протилежною до ідеї конкуренції або порівняння. Створення – це процес «з’єднання усіх точок», тобто бачення загальної картини,  завдяки чому ваші ідеї починають втілюватися в життя. Конкуренція рано чи пізно призведе вас до того, що ви програєте. Порівняння з іншими приведе вас до думок про програш, адже ви не ідеальні. Тому зосередьтеся на самому процесі створення. Подумайте, як зробивши себе щасливим, ви можете зробити щасливими інших.

K750 звертає увагу, що 11 липня Масаакі Хасегава виступить на події UNIT.Talk Art Beyond Borders в Києві.