Розповісти про ваше походження та знайти близьких і далеких родичів? Такими обіцянками інтригують компанії, що продають персональні генетичні тести. І це працює: сьогодні доступ до особистих генетичних даних мають вже 4% дорослих американців. Зацікавленість темами генетики та етнічного походження зростає не лише в США, а і у всьому світі. Лише через сайт ancestry.com персональні ДНК-тести замовило 7 млн людей. А  серед п’ятірки найпопулярніших товарів на Amazon у Чорну п’ятницю минулого року опинився набір для генетичного тестування від 23andMe.

То чим є ДНК-тести на етнічну приналежність і походження роду: черговою хайповою темою чи інструментом, який  дозволить знайти п’ятиюрідних братів або сестер, які мешкають на інших континентах? K750 пропонує адаптований переклад статті авторитетного видання The New York Times, яке дослідило, чи може сервіс на кшталт My Heritage стати новим Facebook.

Кроляча нора родоводу

Три роки тому 57-річна Дайян де Наполі, вчена, яка спеціалізується на пінгвінах, отримала на день народження несподіваний подарунок – набір для генетичного тестування від компанії 23andMe. Заінтригована Дайян помістила зразок своєї слини у спеціальний контейнер, як було вказано в інструкції, і відправила його в лабораторію в місто Берлінгтон, Північна Кароліна.

Bobby Sims for YES! Magazine

Приблизно за два місяці де Наполі отримала результати – кругову діаграму, яка розповідала про пращурів вченої. Як виявилося, 99,4% із них походили з Європи. Та найбільше Дайян здивував 41-сторінковий список людей, які зробили аналогічний тест та, як свідчили дані 23andMe, були генетично з нею пов’язані. Мова йшла про 1200 користувачів сервісу (клієнти компанії можуть надати дозвіл на поширення інформації серед інших користувачів).

«Переді мною були імена усіх моїх членів родини – від двоюрідних до четвероюрідних і п’ятиюрідних сестер та братів. Мене глибоко затягнуло у цю родовідну кролячу нору», – розповідає де Наполі, яка мешкає в американському місті Джорджтаун у штаті Массачусетс.

Де Наполі написала трьом своїм троюрідним братам, які мешкали у сусідніх містах, через внутрішню систему обміну повідомленнями на 23andMe. Дайян зустрілася з кожним із них за сніданком у місцевому кафе, де вони годинами пили каву та вивчали сімейні дерева і фото, дивуючись своїм знахідкам. «Хорхе – старший двоюрідний брат, йому за 90 років», – розповідає де Наполі. – «Він виглядає точнісінько як мій батько».

У червні минулого року Даян відвідала інших родичів у селі на півдні Італії, в гірській області Кампанії, звідки походила бабуся Дайян по татовій лінії. Прогулюючись місцевими вуличками і куштуючи різні страви, вона дізнавалася історії своїх пращурів – аж до рівня ворожнечі між сім’ями Хетфилдів та Маккоїв (протистояння двох американських сімей у другій половині XIX століття, що проживали на кордонах американських штатів Західна Віргінія і Кентуккі). «Ось чому я не знала цієї частини моєї родини», – розповідає здивована де Наполі.

Ти впевнена, що ти моя сестра?

Популярність компаній, які дозволяють зробити генетичний тест прямо вдома, зростає. Як стверджують у 23andMe (тестовий набір компанії коштує $99), на сьогодні компанія має понад 5 млн клієнтів. В іншої компанії AncestryDNA (вартість набору становить $69 доларів) – понад 10 млн користувачів. Компанії використовують свої великі бази даних, аби співcтавити результати тестів клієнтів, які вирішили поділитися даними про свою ДНК.

Так виглядають набори для тестів на етнічне походження від різних компаній

Соцмережа Facebook дала своїм користувачам шанс знайти своїх друзів та родичів, з якими вони давно не спілкувалися. Результати роботи генеалогічних сервісів значно масштабніші. У багатьох випадках люди не просто знаходять свої сім’ї, з якими втратили зв’язок, а і нових найкращих друзів, компаньйонів для мандрівок, довірених осіб або ж просто генеалогічні ресурси. Діти випадкових донорів сперми знаходять своїх батьків, а усиновлені діти об’єднуються з біологічними родичами, яких шукали протягом усього свого життя.

Шеррі Тредвей, 55-річну директорку з маркетингу та розвитку компанії соціальних послуг у Вашингтоні, штат Індіана, вдочерили в дитинстві. Та лише у січні цього року Шеррі поїхала у місто Боулінг Грін, Кентукі, аби зустрітися зі своєю єдинокровною сестрою – 60-річною Петті Робертс-Фрімен, з якою вона зв’язалася через сайт AncestryDNA.

Петті планувала купити одяг на весілля, а тому вони з Шеррі зустрілися у торговому центрі. У місцевому кафе сестри понад годину говорили про свою матір та їхнє теперішнє життя. Опісля вони вирушили до магазину, аби приміряти кілька нарядів. «Я побачила кілька розкішних плать і запропонувала Шеррі їх приміряти, на що вона сказала – ні, жодних суконь, – згадує Тредвей. – Пам’ятаю, я відповіла – добре, але ти впевнена, що ти моя сестра? І ми обидвоє посміялися».

Відтоді наполовину сестри бачилися кілька разів. Вони також зустрічалися і з іншими своїми родичами, зокрема із Ненсі – сестрою своєї біологічної матері. «Не минає дня, щоб я не поговорила з тіткою Нен. Я телефоную їй, коли мені сумно. Тепер вона – моя сім’я», – каже Шеррі Тредвей.

44-річного заступника шерифа з Каліфорнії Джоша Броудвотера покинули у вбиральні AЗС, коли йому був усього один день. У свої 30-ті Джош благав агентство, яке знайшло йому прийомних батька і матір, надати якусь інформацію про його біологічних батьків. Однак прохання Броудвотера не мали успіху.

Зробивши генетичний тест від компанії AncestryDNA, Джош зміг відшукати свого кузена. Згодом це привело Броудвотера і до його біологічного батька. Виявилося, що цей чоловік просто мав пригоду на одну ніч на передньому сидінні пікапа і навіть не здогадувався про існування сина. Броудвотер зв’язується з татом телефоном і вже незабаром долає 500 миль, аби пополювати на лосів на батьківській фермі в Кінгстоні, штат Юта.

Images by Fabio, Moment Collection/Getty Images

«Він сидів мовчки секунд 10-15, – згадує Броудвотер свою першу бесіду з батьком. – А потім сказав своїм кумедним голосом: «Якщо Глорія – твоя мама, і ця штука (генетичний тест) каже, що я твій тато, то, чорт забирай, імовірно, що я таки він». Відтоді вони спілкуються регулярно.

Глобальне село

ДНК-тести допомагають зав’язати стосунки не лише з людьми, а й з містами чи селами, звідки походять пращури користувачів сервісів. 32-річна координаторка з інституту дослідження пустель в Неваді Лія Медісон завдяки тесту 23andMe дізналася, що члени її родини походять із Греції, Італії та Піренейського півострова.

Тому узимку вона з батьком відправилася в двотижневу подорож Піренейським півостровом. Скуштувавши місцеві хлібні шедеври, оглянувши архітектуру Гауді та потанцювавши фламенко, Лія відчувала зв’язок з тамтешніми людьми. «У мене був лише клаптик паперу, в якому йшлося про моє іспанське походження. Але приїхавши туди, я помітила багато людей з кучерявим волоссям. Можливо, саме тому я маю кучері?», – задається питанням Медісон, яка відчуває, що мусить відвідати й інші місця, звідки походять її пращури.

Але не усім, хто вирішив дізнатися про своє походження, пощастило відчути такі ж емоції. У лютому 2016 року маркетолог Крістін Картер, яка тоді перебувала у робочій поїздці в Лондоні, вирішила ознайомитися з результатами свого генетичного тесту. «Я очікувала підтвердити, що я чорношкіра корінна американка і, можливо, трохи більше дізнатися про історії свого роду, які я чула в дитинстві».

Та Картер була шокована результатами. Тест показав, що жінка була на 31,5% білою європейкою. Повернувшись додому в Балтімор, Картер написала у видання Huffington Post. «Я відзначала місячник афро-американської історії і… дізналася, що я біла», – написала Крістін у своєму пості, який став вірусним.

Результати тесту Крістін Картер, які так вразили дівчину. nytimes.com

Імовірно, найсумніша реальність – це коли користувачі сервісів не знаходять жодних зв’язків, пише New York Times. Це може стосуватися представників певних етнічних груп, зокрема латиноамериканців та азіатів, які рідше користуються послугами генетичного тестування та мають меншу базу даних. Директор відділу досліджень 23andMe Джоанна Горі відзначає, що їхня компанія пропонує безкоштовне тестування в деяких країнах. База даних постійно зростає, наголошує Дженн Утлі, історик з компанії Ancestry.

Пошук свого племені

Люди з доступом до широкої бази даних не обов’язково зможуть використовувати сайти генетичних сервісів як соціальну мережу. Дайян де Наполі отримала відповідь лише від 9 родичів, хоча написала 25-ом. «Багато хто робить тест зовсім не для того, аби зв’язатися зі своїми родичами», – каже вчена.

Для Шеррі Тредвей діалог з її біологічною матір’ю не був приємною розмовою. У телефонній слухавці Шеррі почула: «Немає жодного шансу, що ти моя донька». Хоча я знала, що це моя мати, каже Тредвей.

Водночас власник фірми з підбору топ-фахівців Sandbox Partners Девід Хьюз був у захваті, отримавши результати тесту від 23andMe. «Мої результати свідчать, що 60% моїх пращурів походять з Балкан, 25% є американськими індіанцями, 11% – з Близького Сходу, а 4% – зі Східної Африки. Я – свого роду спадкоємець воїнів», – відзначає Девід.

ancestry.com

Та хоча Хьюз і прагне зустрітися із членами своєї великої родини та дослідити регіони, з яких походять його пращури, 23andMe не виявила жодних ДНК-збігів з іншими користувачами сервісу. «Мій біологічний батько – на 50% індіанець, – каже Девід. – І я таки сподіваюся дізнатися, з якого ж племені я походжу. Та поки що мені це не вдалося».