Близько 20 000 шведів носять під шкірою чипи. Мініатюрні імпланти розміром в зернятко рису дозволяють їм без пропусків потрапляти в свої кабінети та помахом руки запускати у дію офісні копіювальні пристрої. І це тільки початок. Ще у 2004 році, коли подібну картину світу запропонував фільм «Маньчжурський кандидат», це здавалася абсолютною фантастикою. Сьогодні ж деяким компаніям навіть вдалося перетворити продаж та імплантацію чипів на успішний бізнес. Але чи скоро чужорідні предмети у тілі носитиме кожен з нас?

Від корпоративного чипування до імплант-вечірок

У 1998 році британський вчений-кібернетик Кевін Уорвік став першою людиною, якій було імплантовано мікрочип. Пройшов не один рік, перш ніж імплантація чипів почала використовуватися у комерційних цілях. Країною, де раніше за всіх почали активно експериментувати з імплантами, стала Швеція. Це цілком закономірно з огляду на технологічний розвиток країни. Жителі Швеції лише 2% операцій здійснюють готівкою (у США – 33%). Окрім цього, шведи не бояться ділитися своїми даними. За інформацією AFP, громадяни Швеції можуть дізнатися про розмір заробітної платні одне одного, просто зателефонувавши у податкові органи.

Засновник BioNyfiken Джован Остерлунд демонструє мікрочип

На корпоративному рівні в країні технологія вперше була застосована шведським стартап-хабом Epicenter у січні 2015 року. Всього за два роки 150 із 2000 працівників компаній, які базуються в Epicenter, вживили собі в руки міні-гаджети, що заміняють їм офісні ключі та картки.

Ініціатива використання мікрочипів у Швеції, як і в інших країнах, далеко не завжди йде від компаній. Активними популяризаторами та адвокатами чипізації є біохакери, зокрема гріндери, які часто готові експериментувати з технологіями навіть за межами лабораторних умов. У Швеції навіть існує асоціація біохакінгу під назвою BioNyfiken. Це саме та організація, яка кілька років тому почала організовувати «імплант-вечірки». На цих вечірках, що проходили у різних куточках світу, зокрема Великобританії, Франції, Німеччині, США та Мексиці, люди масово вживляли собі чипи під шкіру. Один із засновників спільноти BioNyfiken Ханнес Сьоблад запевняє, що крихітний девайс усередині його тіла істотно полегшив йому вирішення повсякденних завдань.

Ханнес Сьоблад демонструє, які речі замінив йому чип у руці

На сьогодні Швеція – не єдина країна, де окремі люди чи навіть організації готові експериментувати з імплантами. У минулому році американська Three Square Market (32M) запропонувала абсолютно безкоштовно імплантувати чипи усім охочим працівникам. Так співробітники Three Square Market за допомогою руки, у яку вживлено чип, зможуть відчиняти двері, купувати їжу в офісних автоматах зі снеками, входити в комп’ютер та користуватися копіювальними пристроями.

В минулому році до «технологічних першопрохідців» приєдналося і бельгійська компанія цифрового маркетингу NewFusion. Цікаво, що NewFusion пропонує своїм працівникам дві опції – або імплантувати RFID-чип, або просто одягти перстень із чипом, який виконуватиме ті ж самі функції. Чипи (як всередині тіла, так і в прикрасах) міститимуть особисті дані власника та дозволяють доступ до інфраструктури компанії. Нині аналогічні імпланти використовуються в Чехії, де некомерційна організація Paralelni Polis пропонує за допомогою чипів проводити операції з біткоїнами.

Демонстрація того, як можна розплатитися за пиво у Bitcoin Coffee у Празі, яке знаходиться у будівлі організації Paralelni Polis

Чипування як бізнес

Вживлення чипу під шкіру людини – процедура нескладна та безболісна, запевняють спеціалісти. Сам процес нагадує процедуру пірсингу та триває усього кілька секунд. Чип вводиться зазвичай у зону руки між великим та вказівним пальцями за допомогою спеціального шприца. Як сам чип, так і процедура, не є новацією – аналогічним чином протягом багатьох років чипи вживлялися під шкіру тваринам.

Першою компанією, яка почала імплантувати чипи в тіло людини став шведський стартап Biohax. У 2012 році компанія отримала фінансування на розробку продукту, а також проведення освітніх заходів на тему біохакінгу. Biohax використовує чипи нідерландського виробника NXP Semiconductors. Biohax прикріпляє до міток невеликі антени та поміщає у капсулу із біоскла, яке з 1994 офіційно дозволено використовувати всередині тіла людини. Biohax продає NFC-чипи. Для того, аби зчитати інформацію з такого девайсу, необхідно помістити руку неподалік від пристроїв, які використовують NFC- технологію (наприклад, смартфон).

dailystar.com.lb

Ще однією компанією, яка заробляє на чипах для людей, є американський стартап Dangerous Things. Засновник компанії Амаль Граафстра свій перший чип зібрав у себе вдома. Оскільки в середині 2000-их використання імплантів серед людей зовсім не було чимось звичним, Граафстра дуже скоро перетворився на місцеву знаменитість. За допомогою чипу Граафстра з легкістю міг виконувати багато щоденних завдань – заходити у свій дім, відчиняти двері автомобіля, входити до комп’ютера та навіть керувавти власним смарт-пістолетом.

У 2013 році Граафстра вирішує перетворити своє захоплення на бізнес. Він збирає понад $30 000 на краудфандинговій платформі та запускає продукт. Зараз Dangerous Things дозволяє своїм клієнтам вибирати між RFID та NFC- чипами. За даними Arstechnica, технологія RFID зазвичай використовується для заміни ключів та паролів, а NFC часто використовують для зберігання карток з контактними даними чи даними біткоїн-гаманців. На сайті Dangerous Things можна придбати набори вартістю $99, які дозволяють провести імплантацію чипу самостійно.

Кількість людей у світі, які готові зважитися на вживлення чипа у власне тіло (власноруч або за допомогою спеціаліста) зростає. Хоча точної статистики на сьогодні не існує, за оцінками біохакінг-стартапу Dangerous Things, число таких людей у світі коливається від 50 до 100 тисяч осіб.

Журналістка Олівія Солон після того, як їй вживили у руку чип. theguardian.com

У Dangerous Things стверджують, що їм лише у 2016 році вдалося встановити або продати понад 10 000 чипів. Водночас зростання популярності імплантів піднімає важливі питання. Що ж означає даний тренд для здоров’я, конфіденційності та безпеки людини?

А це безпечно?

Згідно з опитуванням дубайського видання Gulf News, 67% респондентів висловилися категорично проти імплантації чипа. Вживлення чужорідного тіла під шкіру учасники дослідження вважають не чим іншим, як актом вторгнення в їхню приватність. Ризики для приватності – один із найпопулярніших страхів, пов’язаних із чипами. Як відзначив у коментарі Associated Press мікробіолог Каролінського інституту (Швеція) Бен Ліббертон, «теоретично так можна отримати дані про ваше місцеперебування, скільки часу працюєте, що робите під час перерви і так далі».

Схожі переживання мають читачі американського медіа USA TODAY. Видання пише, що його аудиторію хвилює той факт, що корпорації зможуть відстежувати кожен їхній крок. Чи є такі страхи марними? Насправді в RFID-чипах не передбачена можливість відстеження, переконують фахівці. Як стверджують у компанії Biohax, чипи такого розміру не можуть включати GPS- трекери. Обмежені можливості RFID-чипів відзначає і виконавчий директор компанії Three Square Тодд Вестбі. «Це пасивний девайс, який надає інформацію лише у разі запиту на такі дані», – сказав він у коментарі New York Times.

На думку деяких експертів, чипування таки несе загрозу для безпеки людини. В минулому році сенатор американського штату Невада представила законопроект, який забороняє чипувати людей без їхньої згоди (передбачаючи, що дана технологія може стати обов’язковою для деяких корпорацій, лікарень чи тюрем).

Як відзначила сенаторка у коментарях американським медіа, «нічого не відомо про жодні криптологічні чи інші системи захисту, а значить, інформацію, яка міститься в чипах, можна хакнути». Крім цього, на переконання Харріс, зловмисники, які мають потрібні види девайсів для зчитування, можуть переслідувати та погрожувати людям, в тіло яких імплантовані чипи. На щастя, поки що про такі сценарії світові нічого не відомо.

Навіть складніше оцінити вплив імплантації чипу на здоров’я людини. В США ще 14 років тому імплантація RFID-чипів була схвалена управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (FDA). Американське державне агентство побачило в імплантах швидкий спосіб передачі медичних даних лікарям. У 2014 році FDA підкреслила, що у них, як і раніше немає інформації про побічні явища, пов’язані з наявністю RFID-чипа у тілі.

Водночас у FDA заявили, що вивчають «побоювання» щодо потенційного впливу чипів на медичні пристрої, такі як кардіостимулятори та дефібрилятори. Окрім цього, за даними FDA, в окремих випадках в місце введення імпланта може потрапити інфекція, або ж сам чип може переміщатися по тілу.

Майбутнє доповненої людини

Генеральний директор 32M Тодд Вестбі переконаний, що технологія чипування в майбутньому буде використовуватися для вирішення найрізноманітніших задач – від розблокування телефонів та обміну візитками до зберігання медичної інформації та оплати товарів і послуг. Деякі компанії та організації випереджають свій час і беруться першими знаходити нові способи застосування мікрочипів, тим самим наближуючи майбутнє людства.

З минулого року перевагами технології мікрочипування почали користуватися клієнти шведського залізничного перевізника SJ Rail. Пасажирам SJ Rail більше не знадобиться роздруковувати квиток чи навіть показувати QR-код на смартфоні. Натомість провідник поїзда просто відсканує їхній чип.

SJ став першим у світі перевізником, який використовує цей інноваційний метод. Для того, аби скористатися таким сервісом, мандрівники повинні зареєструватися у програмі лояльності SJ Rail та придбати квиток через сайт чи мобільний додаток, вказавши номер учасника програми, який пов’язаний з їхнім чипом.

Провідник рейсу SJ Rail перевіряє наявність квитка у пасажира, скануючи смартфоном чип у його руці

Ще один оригінальний спосіб застосування мікроімплантів знайшли в Австралії. Десять австралійців зможуть використовувати чип як перепустку на одну з найінноваційніших та креативніших подій у країні – фестиваль технологій та культури Pause Fest. Процедуру із вживлення імплантів гостям фестивалю провели в Австралійському центрі Moving Image.

За допомогою чипу «VIP-гості» зможуть не лише потрапити на усі заходи в рамках івенту, а і матимуть можливість отримувати швидкий доступ до розкладу подій через смартфон та обмінюватися візитками під час відвідування стартап-зони. Послуги фестивалю – не єдина перевага цих мікроімплантів. Чипи також запрограмовані на розблокування дверей у тренажерні зали, офіси та будинки австралійців-добровольців.

Що ж очікувати далі? Одним з найперспективніших напрямів використання чипів в майбутньому вважають медицину. Як підкреслює керівник проектів із цифрової медицини компанії Into-Sana, засновник MedBlog Володимир Хильчук, масово люди не вживлятимуть собі чипи, аж поки вони не приноситимуть реальної користі. «Прикладом дійсно ефективного використання чипу всередині тіла могло б стати вимірювання фізичних показників людини та передача їх у режимі реального часу на смартфон лікаря. Однак на даному етапі розвитку це виглядає як фантастика», – зауважує Хильчук.

Як пише видання Bigthink, в імплантованих RFID-чипах в майбутньому можуть зберігатися усі медичні дані пацієнтів. «Коли ви приїдете в відділення невідкладної допомоги, бо вам необхідне переливання крові, ви зможете миттєво відсканувати свій тип крові», – йдеться у статті. Водночас психіатр Шанкар Срінівас Кучибатла у коментарі для Gulf News відзначає, що мікрочипи здатні збільшити шанси на порятунок людей із серцевими захворюваннями, діабетом, складними випадками алергії на ліки та продукти. Крім цього, відзначає лікар, імпланти можуть бути особливо корисними для людей, які страждають від когнітивних розладів, таких як деменція.

Поки що чипи виконують лише найпростіші функції, а сама технологія розвивається не дуже швидкими темпами. Однак багато вчених та підприємців-інноваторів твердо переконані, що вже за які-небудь півтора-два десятиліття технологія зробить справжню революцію в житті людини. У 2017 році мільярдер та засновник всесвітньовідомих компаній SpaceX та Tesla Ілон Маск запустив новий проект під назвою Neuralink. Neuralink напівфантастичну, на перший погляд, мету – за допомогою чипів, які вживлятимуться безпосередньо в мозок людини, об’єднати можливості людини та штучного інтелекту.

Neuralink – не єдиний проект, який ставить перед собою настільки амбітні цілі. Ще у 2016 році американський підприємець Брайан Джонсон, вигідно продавши свій проект Braintree, створив компанію Kernel. Сьогодні команда нейрофізіологів та інженерів Kernel працює над створенням чипів, які дозволять мозку відновлювати втрачені можливості, зокрема пам’ять.

Cхоже, чипи мають всі шанси стати звичайним явищем у житті людини. На переконання одного з провідних футурологів світу Леонарда Герда, у майбутньому мікрочипи виконуватимуть роль «додатків для тіла». «Ми зможемо мати наноботів у крові, які моніторитимуть стан нашого здоров’я або, можливо, контактні лінзи з доступом в інтернет, – сказав він Big Think. – Все це історія про доповнену людину».