За даними дослідження Z/Yen Group, Лондон, попри Брекзіт, залишається фінтех-містом №1 у світі, впевнено випереджаючи такі фінансові мегаполіси, як Нью-Йорк, Берлін, Гонконг чи Сингапур. Про успіхи Лондона як центру інновацій, про «нове мислення» технологічних компаній та надсприятливі умови для розвитку фінтеху в сучасному світі розповів спеціальний гість UNIT Fintech Forum 2018, фінтех-радник прем’єр-міністра Великобританії, «Підриємець року» (2011) за версією Growing Business Awards та голова відомої асоціації Innovate Finance Алістер Люкіс. K750 публікує резюме виступу британського бізнесмена.

Страх інновацій

Якщо подивитись на історію грошей, то можна побачити, що протягом багатьох років здійснювалося чимало спроб змінити сутність фінансових послуг та вивести гроші за рамки системи. Та якщо ви вивчали історію банківської справи, то знаєте, що насправді відбулося не так і багато змін. На мою думку, захопливі зміни чекають банківську справу в майбутньому – за 5-10 років.

Незважаючи на те, що гроші розвивалися, банкам завжди вдавалося втримати їх під контролем. Моя улюблена історія про банківські інновації – це історія 1958 року. В США тоді запустили в роботу банкомат і розрекламували його як перший цілодобовий банк. Але проблема полягала в тому, що вони розмістили банкомат всередині одного зі своїх відділень, яке закривалось о 17 годині. Це дуже хороший приклад того, як люди часто не здатні думати нестандартно.

В інших галузях також є подібні історії. Одну з них мені розповів близький друг, який був генеральним директором компанії Marks&Spenser наприкінці 90-х. Якось на засіданні правління ІТ-менеджер компанії почав говорити про загрозу від інтернет-технологій та компаній з Кремнієвої долини. Він згадав ім’я Джеффа Безоса, відзначивши, що його компанія покладе край роздрібній торгівлі в класичному на той час розумінні. Його буквально висміяли. Члени правління сказали, що люди нізащо не купуватимуть товари в інтернеті.

Всі ми знаємо, що сталося потім. Навіть сьогодні я бачу керівників компаній, які недостатньо серйозно ставляться до інновацій і, на мою думку, це дуже небезпечний спосіб мислення.

«Ідеальний шторм»

Сьогодні фінтех – це індустрія, про яку активно говорять в усьому світі. Але ж насправді фінтех зовсім не є новим явищем. Чому піднявся цей шум? Однозначно, однією з причин стала фінансова криза 2008 року. До цієї кризи банківський сектор лише прикидався, що його регулюють. Після 2008 року всі зрозуміли, що потрібні зміни. У Великобританії ця потреба була особливо відчутна – ми як суспільство зрозуміли, що банки можуть потягнути нас на дно. Банківський сектор становить 19% від ВВП Великобританії, індустрія забезпечує 2,1 млн робочих місць. Лише у Лондоні зосереджено 37% індустрії фінансових послуг Європи. Внаслідок кризи політики й пересічні громадяни перестали позитивно відгукуватися про банківський сектор.

Однак виникла проблема – фінтеху без «фін» не існує, адже тоді лишається лише «тех». Нам потрібна сильна надійна фінансова екосистема. І тоді, після 2008 року, ми потроху почали відхиляти завісу фінтеху і усвідомлювати, наскільки це велика індустрія. Mastercard, Visa, China UnionPay – ще 10 років тому вони були нікому не відомими компаніями. Сьогодні ці величезні бізнеси дозволяють споживачам сприймати доступ до фінансових послуг як належне. Тобто ми бачимо лише верхівку айсберга, а насправді величезні об’єми ринку знаходяться «під водою».

Та фінансова криза – не єдиний фактор підвищеного інтересу до галузі. Які ще чинники сприяють цьому «ідеальному шторму», за якого розвивається фінтех? По-перше, розширення прав і можливостей споживачів. Уявіть, ще 20 років тому в Британії працювало лише три телеканали і навіть не існувало пультів управління. Сьогодні ми можемо дивитися що завгодно і коли завгодно. Споживачі беруть під контроль своє цифрове та фінансове життя, забираючи цю силу у фінансових інституцій.

Третім фактором є інновації, нові технології, які дуже швидко розвиваються та змінюють ринок фінансових інституцій. Четвертий чинник – це нормативні директиви. Як народилася фінтех-індустрія в Великобританії? Все почалося з розмови у літаку з тогочасним прем’єр-міністром Девідом Кемероном, коли ми летіли на день народження президента ПАР Нельсона Мандели у 2011 році. Ми говорили про те, як розширити дискусію за межі банківського сектору, водночас зберігши ринок фінансових послуг в країні. Ми обговорили деякі інціативи: директиву PSD2, Open Banking, GDPR, доступ до даних споживачів, надання споживачам контролю над їхніми даними і так далі. Саме тоді мова зайшла про створення середовища, інкубатора для всього світу, в якому тестуватимуться такі нововведення. Це був правильний крок, адже відтоді у фінтех-секторі Великобританії з’явилося 77 000 робочих місць, а в індустрію було залучено 14,9 млрд фунтів внутрішніх інвестицій.

Ще одним важливим фактором є нові бізнес-моделі. Старі моделі не працюватимуть вічно. Сьогодні багатьма послугами ми користуємося безкоштовно – банкоматами, інтернет-банкінгом, мобільним банкінгом – тобто ніхто напряму на цьому не заробляє. А уявімо, що банк є супермаркетом. Продукти різних компаній можуть потрапити на його полиці, і банк, як і супермаркет, не володітиме цими брендами, але він ідентифікуватиме клієнта та дозволить йому заплатити за ті чи інші послуги. Ось такою є картина «ідеального шторму», яких знайомить нас із сучасним фінтехом.

Нове мислення

Коли ми говоримо про майбутнє глобальної економіки, ми маємо на увазі fintech, energytech, medtech. Для нас це очевидно, тому що технології, зростаючи експоненціально, руйнують старі підходи. Ми можемо сперечатися за келихом вина про сингулярність або про те, коли ж штучний інтелект проникне у всі сфери нашого життя, але всі ми інтуїтивно знаємо, що це точно відбудеться. Цей тренд не зупинити.

Сьогодні ми маємо всі ці фантастичні інноваційні компанії, які вважають, що їм не потрібно бути банком, що є речі, які вони можуть зробити набагато краще. Цим компаніям притаманне нове мислення – їм краще поборотися за 10% нового величезного ринку, аніж контролювати 100% ринку, що відходить в минуле.

Все, про що думають ці компанії – це ви. У них є цілі команди працівників, які думають про користувачів. Колись Джефф Безос сказав, що він дуже радий, що його не розуміють. «Я знаю куди я йду, і я знаю свою стратегію», – казав він. Його бізнес був збитковим протягом 12 років, але хто скаже, що його акціонери зараз почуваються розчарованими? Добре, що банки сьогодні бачать можливість для співпраці з подібними технологічними компаніями.

Одночасно з цим ми не повинні забувати про відповідальність нових організацій. Центральний банк розуміє, що його робота полягає в тому, щоб захистити споживача, але для технологічних компаній відповідальність за мільярди користувачів по світу – це новий виклик. Все змінюється дуже швидко, і нам треба постійно думати, як дотримуватись правил, щоб технологічні та фінансові послуги працювали на благо споживача, а не тільки на користь технологічних компаній.

Столиця фінтеху

Подивімось на Лондон. Перед нами постав серйозний виклик – зберегти індустрію фінансових послуг та залишитися конкурентоздатними на світовій арені. І це було навіть до референдуму про вихід Великобританії з ЄС. Завдання полягало в тому, аби відкинути стару демократичну модель із прогнозування бажань споживача, натомість сформувати таке середовище, де люди відчувають себе спроможними робити те, що їм хочеться. Як же нам об’єднати у фінтеху сильну індустрію фінансових послуг, правильне регулювання, технології, при цьому залишивши головну роль для споживача?

Подивімося, чого нам вдалося досягти у сфері регулювання. Можна сказати, що регулятор Financial Conduct Authority (FCA) до 2008 року не дуже добре справлявся зі своїми обов’язками, адже за 250 років у Британії не з’явився жоден банк із функцією клірингу. Натомість після кризи ми видали уже 23 банківські ліцензії, а нещодавно в країні був запущений новий кліринговий банк.

Тепер Великобританія намагається встановити нові стандарти за 4 напрямами: стандарт даних, стандарт API, стандарти безпеки та стандарти управління. Що мається на увазі під стандартами управління? Банки повинні грати за правилами. Не має виникати ситуацій, коли банк після хакатону забирає права на розробку у компанії. Завдання, навпаки, створити сприятливе середовище для інновацій. Наша робота в цьому напрямі привела до створення так званих регуляторних «пісочниць» (regulatory sandbox), за допомогою яких компанії можуть тестувати нові фінансові технології. В рамках цієї ініціативи регулятор надає необхідну інформацію щодо регулювання, і, що навіть більш важливо, дає корисні поради компаніям. Хто б міг уявити таку ситуацію раніше?

На сьогодні крізь Sandbox у Великобританії пройшло вже понад 70 компаній. Навіть більше, ми нещодавно оголосили про створення глобальної Sandbox та провели переговори з 93 регуляторами, зокрема і з Національним банком України. За концепцією глобальної Sandbox, компанії, що пройшла програму в країні-учасниці, не потрібно проходити ті ж процедури у державі, де вона вирішила запустити бізнес – скажімо, у Великобританії.

Над чим ще ми працюємо? Британці завжди почувалися ніяково, коли мова заходила про їхній успіх. Якщо на вечері у Великобританії ви згадали, що ви підприємець, усі присутні одразу опустять голови та дивитимуться в суп, начебто підприємництво є чимось непристойним. Водночас, згадайте США. Коли ви підприємець в Америці – усі даватимуть вам «п’ять». Якщо у вас 5 стартапів, і всі спіткала невдача – не біда, навпаки, вас вважають по-справжньому успішним. Це підтверджує і мій особистий досвід, адже коли я залишив хорошу роботу в банку та створив компанію, яка згодом «провалилася», люди дивилися на мене косо. Тому ми намагаємось змінити цю культуру у Великобританії, розуміючи, що невдачі не є чимось іншим, аніж кроком до мудрості та успіху.

Ми також будуємо нову залізничну дорогу в Лондоні під назвою Crossrail. Crossrail дозволить лише за 39 хвилин дістатися з ділового району Канері-Уорф (Canary Wharf) в аеропорт Хітроу, зупиняючись в Вест-Енді (West End) чи Баттерсі (Battersea). І якщо в Канері-Уорф ви знайдете глобальні банки, то за хвилини в центральному Лондоні ви побачите Лондонську фондову та Королівську біржі, в Шордітч (Shoreditch) –велику кількість технологічних компаній та стартапів, які ми називаємо Silicon Roundabout. Далі у Вестмінстрері ви зможете представити свою ідею в Sandbox, а в Баттерсі познайомитися з такими гігантами, як Apple чи Google. І все це ви можете зробити за один день. Це дійсно прекрасне середовище для розвитку фінтеху.

Окрім цього, ми також працюємо над створенням «фінтех-мостів» з країнами, які мають схоже бачення розвитку індустрії. Це допоможе фінтех-компаніям знаходити нові можливості на глобальних ринках. Чому підприємець в Сіднеї може думати про рішення лише для 24 млн жителів Австралії, а не сотень мільйонів споживачів по всьому світу? Давайте активніше співпрацювати, аби світ рухався у правильному напрямі.