Одним із наслідків популярності біохакінгу стало те, що під цим терміном наразі розуміють що завгодно, включно з вживанням ноотропів та здоровим способом життя. На думку біолога та популяризатора науки Ольги Маслової, справжі біохакери – це трохи божевільні експериментатори, які вдаються до фундаментальних змін у собі. Про деяких з них вона розповіла під час івенту «Biohacking: вічна молодість, або як хакнути себе», що відбувся в інноваційному парку UNIT.City.

Насправді, з термінологією по цій темі – жах і плутанина. Google або YouTube, якщо ввести в пошук термін «біохакінг», видадуть купу різноманітних результатів. Зокрема, в топі видачі буде багато матеріалів про подовження і покращення життя. Всім нам хочеться жити довго і якісно до 120 років. Тому люди вивчають свої генетичні особливості, намагаються підлаштувати під них свій спосіб життя. Але біохакінг – це все ж таки дещо глибше та складніше. Вставити собі імпланти в груди – це теж не біохакінг.  Тут йдеться про зовсім інші фундаментальні речі. Хардовий біохакінг – це, скоріше, спроба вплинути на свою внутрішню структуру.

Очі нічного бачення

Якщо ви цікавилися біохакінгом, то швидше за все бачили цього дядечка – Габріеля Ліціну.

В 2015 році він був учасником проекту Science for the Masses. В очі Габріеля вкололи фотосенсобілізатор хлорин, щоб він зміг краще за звичайну людину бачити в темряві. Тобто тут вже йдеться про певні суперздібності.

Щоправда, ефективність цього експерименту не була доведена. Навіть були заяви, що це взагалі фейк і ніхто нічого собі не вколював. Сама організація Science for the Masses не публікувала жодних оновлень на власному сайті з серпня 2017 року.

Дивись – світяться!

Ще один яскравий приклад – вживлення LED-ліхтариків під шкіру. Цим експериментом відзначилася в 2015 році компанія Grindhouse Wetware з Пенсильванії. Відразу декільком людям вживили в руки червоні ліхтарі.

Як бачимо, ідеї в таких біохакерів до певної міри шизофренічні, тобто біохакінг має дух авантюризму і подекуди беззмістовності. Я намагалася зрозуміти, навіщо було вживляти під шкіру ліхтарики – і не змогла. Напевно, героям експерименту здавалося, що це прикольно.

Але є приклади чіпування, яке здійснюється з практичною медичною метою. Одна японська компанія минулого року вивела на ринок чіповану таблетку, що після ковтання показує, в який момент діюча речовина всмокталася в кров. Ці показники виводятся на спеціальний додаток у смартфоні і таким чином дають більше інформації людині, яка вжила таблетку. Ця розробка вже навіть була затверджена FDA (USA Food and Drug Administration), тому можна казати про те, що це реальний вихід на ринок, а не просто якісь обіцянки. Насправді, в цьому напрямку біохакінг якраз демонструє свою прогресивність і важливість для світу, бо це дійсно допоможе лікувати певні захворювання.

Чи відносяться ноотропи до біохакінгу?

До біохакінгу іноді відносять і просто вживання певних таблеток – насамперед, ноотропів. Але, при всій моїй повазі та цікавості до цієї теми, це не біохакінг. Нічого фундаментального у вашому мозку від вживання ноотропів не зміниться. Проблема в тому, що ми не настільки добре знаємо, що таке когнітивні здібності, щоб зрозуміти, як можна їх покращити і якою мірою.

Проблема з ноотропами ще й в тому, що медицина не дуже хоче цим займатися. Ніхто не хоче лікувати здорових людей. У світі є дуже багато проблем – інфаркти, інсульти, рак, а тут людям просто хочеться підняти свій IQ. Наразі це не справа медицини – тут все на власний розсуд, експериментуйте і буде вам щастя. Але це не про справжній біохакінг.

З NASA – в біохакери

Повертаючись до справжнього біохакінгу – це, наприклад, історія Джозіа Зейнера. Зейнер – мабуть, найбільш шизофренічний тру-біохакер, що має фахову біологічну освіту, працював в NASA, і, зрештою, зробив із собою те, що нормальна людина не зробила б точно. По-перше, він зробив собі повну трансплантацію мікробіому – фекальну трансплантацію. До того ж зробив про це цікавий фільм, щоб всім продемонструвати. На цьому він не зупинився – нещодавно віні зробив собі першу CRISPR-операцію, щоб змінити деякі свої генетичні особливості.

Джозіа Зейнер

Нарешті, не можна оминути увагою знаменитого Сержа Фаге – людину, яка, з одного боку, поєднує підходи здорового способу життя і покращення життя, а з іншого – в нього теж трошки їде дах, бо він фактично вимикає свій мозок і примушує його працювати тільки на аутсорсі. Бо якщо ми нашому мозку щось даємо, то він до цього звикає і перестає виробляти це сам.

Щоденний раціон Сержа Фаге

Інші розмови про біохакінг:

Генетик Александр Коляда – о том, как замедлить старение