За прогнозами корпорації Oracle, рішення на базі блокчейну становитимуть 10% глобального ВВП вже до 2027 року. Сьогодні очевидно, що можливості технології, яка раніше асоціювалася передусім з криптовалютами, сягають далеко за межі фінансової індустрії. Навіть державні установи замість того, аби заважати розвитку блокчейну – символу децентралізації – починають впроваджувати технологію на локальному та національному рівнях. Як саме?

Переваги та виклики на шляху впровадження технології у державному секторі, а також найцікавіші блокчейн-проекти в Україні та світі обговорювали на експертній панельній дискусії «Впровадження блокчейна у міську цифрову інфраструктуру», організованою Кyiv Smart City та представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. К 750 записав найважливіші тези з обговорення.

Чому блокчейн – це важливо?

Застосування технології розподіленого реєстру може допомогти вирішити великі проблеми державного сектора. Одна з них – питання довіри. Один з топ-менеджерів багатопрофільної блокчейн-компанії Bitfury Владислав Радиш відзначає, що Україна займає провідні позиції з просування технології блокчейну в світі. На його думку, це не випадковість. «В Україні, як і в інших країнах пострадянського простору, відчувається дефіцит довіри між громадянином та державою. А філософія блокчейна – це цифрова довіра», – пояснює Радиш. Минулого року Bitfury домовилася з Держагентством з питань електронного урядування про переведення державних реєстрів на блокчейн. Як колись інтернет приніс у світ нові способи комунікації, так зараз блокчейн змінює цифровий світ, інтегруючи у нього етичні норми, підкреслює Радиш.

Виняткову роль технології блокчейн як способу побудови довіри підкреслює і директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров. «Блокчейн – це впевненість у тому, що ніхто не має «червоної кнопки», яка дає змогу таємно записати когось у дитячий садочок, поміняти результати голосування тощо. Це свідчення того, що все робиться правильно та прозоро», – каже він.

Блокчейн не тільки збільшить довіру до системи та її прозорість, але й дозволить економити кошти. Владислав Радиш підкреслює, що впровадження технології сприятиме витісненню з ринку більшості посередників. «Сформована система довіри витіснить непотрібні рівні перевірки зобов’язань, контрактів і так далі», – каже він.

Вже сьогодні такі країни, як Канада, Швеція, Грузія, Естонія на національному рівні реалізують проекти на базі блокчейна. Інколи в гру вступають окремі міста. Наприклад, Дубай ще до 2020 року планує перевести всю муніціпальну документацію в цифрову форму та активно використовувати блокчейн. «Можливо, за пару років ми побачимо і ICO Дубая, – відзначає президент компанії «Український інвестиційний холдинг» Марк Гінзбург. – Я сподіваюся, що й Київ чекають не менш прекрасні перспективи. Блокчейн – це вже не технологія майбутнього, а конкретні рішення, які ефективно працюють». Гінзбург відомий зокрема і тим, що першим у світі продав квартиру в Києві за криптовалюту.

Як пришвидшити процес впровадження блокчейн-технології?

Переваги застосування блокчейн для державного сектору не викликають сумнівів. Україна вже зробила перші важливі кроки у цьому напрямі, запустивши минулого року кілька пілотних проектів на технології блокчейн. Однак як не втратити темп чи навіть більше – прискорити впровадження технології?

За словами голови Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженка, потрібно користуватися тим, що блокчейн знаходиться поза бюрократичною системою. «Тому перше, що нам потрібно, це швидкі перемоги, а саме використання технології в інформаційних системах, в продажах нерухомості і так далі», – наголошує він.

Марк Гінзбург нагадує, що продаж ним квартири за криптовалюту викликав величезний резонанс та привернув увагу світової спільноти. «Угода відбувалася з участю Державного агентства з питань електронного урядування і Міністерства юстиції. І світ сприйняв це наступним чином – мовляв, в Києві влада підтримує блокчейн. На конференціях мене часто запитують, а що чекати далі, чи їхати вже у Київ», – каже він. Гінзбург переконаний, що рішення щодо реалізації проектів як на рівні України, так і Києва, має визначальне значення, зокрема і в контексті залучення інвестицій. «У світі надлишок грошей, і люди прагнуть інвестувати в щось нове», – підкреслює він.

Учасники дискусії «Впровадження блокчейна у міську цифрову інфраструктуру»

Ще одним важливим завданням, на думку учасників дискусії, є введення технології блокчейн у законодавчу площину. «Україна пішла правильним шляхом, реалізуючи пілотні проекти. Саме такі проекти дають можливість зрозуміти, як саме блокчейн увійде юридичну площину», – відзначає Владислав Радиш.

Другим елементом прискорення, на його думку, є виникнення кадрів. «Поки що в нас немає такої підготовки, аби вже після студентської лави спеціалісти могли б працювати та впроваджувати блокчейн-технологію. Саме тому Bitfury готує відповідну програму навчання для різних університетів, яку ми впроваджуватимемо зокрема і в Україні», – розповідає Радиш.

Чи потрібно вже зараз думати про регулювання?

Регулятори в різних частинах світу починають звертати все більше уваги на блокчейн-технології. Поки що єдності немає – одні держави дозволяють торгувати криптовалютами на біржі, інші накладають повну заборону на ICO. Але жодна країна світу поки що не створила законодавство, яке б регулювало цей ринок повністю. Регулюється не блокчейн як технологія, а конкретні додатки, рішення, які будуються на її основі, підкреслює Радиш.

На думку Олександра Риженка, регулювання має як плюси, так і мінуси. «З одного боку це дозволяє використовувати нам такі рішення легально та відкрито, інвестувати, отримувати прибутки, з іншого – стримується швидкість розвитку технології та сервісів», – каже він. Втім, регулювання повинно бути, відзначає він, додаючи, що поки ринок перебуває у «сірій зоні», ним цікавляться в тому числі і злочинці.

Пілотні програми з впровадження блокчейну в державному секторі. nationaljournal.com

Владислав Радиш додає, що слово «регулювання» може викликати негативні асоціації. «Та в сучасному світі існує новий термін policy, тобто створення певної політики, системи правил, які мають характер рекомендацій. Виконуючи їх, ви стаєте частиною спільноти. Яку форму прийме регулювання сервісів на базі блокчейн-технологій: жорстких законів чи policy? Вірю, що другий варіант, і що така сучасна та відкрита модель регулювання зможе стати прикладом і для інших сфер діяльності», – розмірковує він.

За словами Юрія Назарова, законодавство може «підтягуватися» до напрацювань в рамках пілотних проектів, пов’язаних з блокчейном. «Коли запускалася система Prozorro, нам казали, що такий сервіс не відповідає законодавству, лякали нас тюрмою. Та ми зробили масовий інструмент, яким почали усі користуватися, і закони «підтягнулися». Схожий шлях ми зараз проходимо у впровадженні системи відеоспостереження в Києві. Така система не регулюється на державному рівні ні в контексті втручання в особисте життя, ні в контексті стеження тощо. Аналогічно для  блокчейну – час покаже, як саме нам формалізувати відносини», – припускає чиновник.

В яких сферах варто впроваджувати технологію блокчейн?

Пілотні проекти з використанням технології блокчейн реалізуються в різних куточках світу. Зокрема, в Естонії працює сервіс Public Notary, який надає доступ до нотаріальних послуг. В ОАЕ вивчають широкий спектр використання блокчейна для реєстрації бізнесу, торгових угод та операцій Центробанку.

В яких сферах необхідно реалізовувати блокчейн-проекти в Україні? В пріоритеті – масові та «чутливі» сервіси, які стосуються людини і майна (акти реєстрації, операції з нерухомістю, з автотранспортом), вважає Олександр Риженко. «Минулого року було прийнято три рішення уряду, відповідно до яких ми запустили три пілотних проекти. Перший – використання технології в державній «Системі електронних торгів арештованим майном» (CEТAM), другий – у Державному земельному кадастрі, третій – використання технології у Реєстрі майнових прав з можливістю смарт-контрактів», – розповідає він.

Марку Гінзбургу хотілося б, аби Київ став пілотним містом для реалізації проекту із так званого репутаційного блокчейну. «Зараз такий пілотний проект реалізується в ПАР. Його суть полягає в тому, що система фіксує всі адміністративні та кримінальні порушення чиновників. У разі зловживань, держслужбовець у майбутньому не зможе працювати у в органах влади. Водночас в Україні навіть після порушень працівник мерії Києва може влаштуватися в мерію Харкова. Репутаційний блокчейн міг би мати ефект чистилища, стати превентивним заходом та допомогти позбутися несумлінних працівників», – підкреслює бізнесмен.

Владислав Радиш підкреслює, що блокчейн сьогодні дозволяє вирішувати завдання, які ще 5-6 років тому неможливо було вирішити. «Головне – це філософія цифрової довіри, яку несе блокчейн. За 50 років ми побачимо зовсім інший світ, в якій працюють нові моделі взаємодії громадян і держави, що виникли завдяки цій технології», – прогнозує він.

Дізнатися більше про блокчейн ви зможете на UNIT Fintech Forum 2018, який відбудеться 19 квітня.