Щороку два мільйони людей на планеті помирає від проблем, пов’язаних з небезпечною їжею. Однією з причин масових отруєнь є мікотоксини – речовини, що виробляються пліснявими грибками. Український стартап BIOsens розробляє спосіб швидко та зручно виявляти мікотоксини в продуктах. Менш ніж за два роки існування BIOsens став одним з найбільш перспективних агротехнологічних проектів України, пройшов програму у престижному швейцарському акселераторі та залучив перші інвестиції. K750 розповідає про історію проекту та амбітні плани його засновників.

З аспірантури в стартап

28-річному уродженцю Івано-Франківщини Андрію Карп’юку ще в студентські роки подобалось організовувати людей та об’єднувати їх довкола спільної справи. Після закінчення Національного аграрного університету в Києві він вступив до аспірантури, де зацікавився темою безпечності харчових продуктів. В своїй дисертації юний науковець досліджував ринок біосенсорів, які дозволяють виявляти в продуктах шкідливі речовини, а саме мікотоксини.

Одного дня Карп’юк випадково побачив у Facebook оголошення асоціації AgTech Ukraine, де йшлося про проведення хакатону аграрних інновацій. Разом із двома знайомими Карп’юк заповнив заявку. «Ми не перемогли, але наш проект обрали для участі в програмі акселератора IoT Hub», – згадує Карп’юк. Ця подія і стала поштовхом для створення BIOsens – мобільної лабораторії для перевірки безпечності продуктів.

Андрій Карп’юк

Програма IoT HUB допомогла проекту перейти від ідеї до розробки продукту, сформувати бачення бізнесу та познайомитися з потенційними партнерами й інвесторами. BIOsens працює в IoT HUB до сьогодні. «Тут є все, що потрібно стартапу, – підкреслює Карп’юк, проводячи екскурсію приміщеннями хабу. – Навіть є кімната для сну, де я сам двічі ночував».

Саме під час піврічної програми акселерації BIOsens створили перший прототип гаджету для експрес-перевірки вмісту мікотоксинів в продуктах. Цей був пристрій, повністю надрукований на 3D-принтері. Карп’юк говорить, що він нагадував розкладний мобільний телефон з неміцними деталями та кришечкою, що могла легко відламатися. «У 2016 році на iForum до нас підійшов чоловік і сказав: «Хлопці, та зробіть нормальний апарат, страшно в руки брати», – сміється Карп’юк.

Поїздки на виставки та конференції допомогли Андрію та його колегам не лише отримати перший фідбек та поради стосовно їхньої ідеї та прототипу, а і здобути ґрунтовну теоретичну базу знань про ринок біосенсорів та його основних гравців.

«У вас мікотоксин»

Деякі мікроорганізми в харчових продуктах можуть завдати катастрофічної шкоди здоров’ю людини. Ще в середині XX століття вчені назвали однією з причин спалахів отруєнь серед людей та тварин мікотоксини – речовини, що виробляються пліснявими грибками. За оцінками екпертів ООН, близько 25% продуктів у світі містять ці шкідливі сполуки.

Існують різні способи тестування продуктів для виявлення в них мікотоксинів – від стандартних лабораторних методів до експрес-тестів. Основний недолік лабораторної діагностики – результатів можна чекати тиждень, і робота вимагає участі висококваліфікованого персоналу. У BIOsens вирішили реалізувати рішення, яке б дозволяло швидко перевіряти продукти на мікотоксини навіть у польових умовах – тобто створити справжню мобільну лабораторію.

Згідно з дослідженням компанії Biomin, найбільш проблемна ситуація з мікотоксинами у харчових продуктах в країнах третього світу. У 2016 році вміст мікотоксинів перевищував норму в 60% зразків сільгосппродукції з Південної Америки та в 80% зразків з Азії. Не менше вражають показники в Африці. В більшості країн у цих регіонах погана інфраструктура, особливо дороги. «Фермеру, аби здати кукурудзу на завод, треба подолати сотні кілометрів, що обійдеться йому мінімум в тисячу доларів, – говорить Карп’юк. – На місці дуже часто виявляється, що у продукції підвищений рівень токсинів, і його продукцію не приймають – виходить, гроші на логістику витрачені даремно». Підприємець переконаний, що саме таким фермерам стануть у пригоді сенсори для експрес-діагностики.

Ринкові експерти відзначають перспективність розробки BIOsens – вона цікава своєю наукомісткістю та може зацікавити багатьох гравців аграрного ринку. «Мікотоксини є болючою темою як для експортерів, так і для закупівельних департаментів чи сертифікаційних центрів, – зауважує голова асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук. – BIOsens может дати їм швидкість прийняття рішень. А в цьому бізнесі час вирішує дуже багато».

Директор програми «Інфраструктура» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» та екс-заступник міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер відзначає, що в Україні продукцію на мікотоксини наразі перевіряють відповідні акредитовані лабораторії. Вартість такого аналізу, який триває приблизно тиждень, становить приблизно 7000-9000 грн. На переконання Шульмейстера, якщо на ринку з’явиться дешевший та швидший спосіб зробити такий аналіз, він користуватиметься популярністю – звісно, за умови довіри до компанії з боку покупців. «Аграрний бізнес, зокрема, зернова галузь зацікавлена в новітніх рішеннях, що охоплюють ширший діапазон різновидів мікотоксинів та є менш затратними у часі», – підтверджує в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації Сергій Іващенко.

Кишенькова лабораторія

Як саме BIOsens збирається запевнити людей, що ті виготовляють та споживають безпечну їжу? Команда проекту розробляє інноваційну систему, яка складається з трьох компонентів:

  • одноразових пластин для діагностики мікотоксинів;
  • пристрою, який зчитує інформацію з тест-смужок;
  • мобільного додатку, що демонструє результати аналізу.

Користуватися приладом BIOsens дуже просто: достатньо нанести краплю рідини з продукту на тест-смужку, вставити у гаджет, та за деякий час побачити результат (вид токсину, норму та фактичне значення) у додатку. Основна конкурентна перевага рішення – швидкість та автономність. Експрес-аналіз займає усього 15 хвилин, а сам гаджет працює від звичайних батарейок. Поки що команда BIOsens працює над виявленням двох видів мікотоксинів – афлатоксину B1 і мікотоксину T2.

CEO стартапу уточнює, що поточна система працюватиме виключно з рідиною. «А що ж робити, коли треба протестувати, наприклад, пшеницю? Зараз ми якраз працюємо над розробкою спеціального sample preparation tool, за допомогою якого це також стане реальністю», – пояснює Карп’юк. У майбутньому в BIOsens планують створити диференційовані смужки з кількома біочипами, кожен з яких реагуватиме на той чи інший токсин. Це дозволить адаптувати розробку під конкретного клієнта.

На сьогодні команда BIOsens створила вже четверту версію продукту, але Карп’юк поки що не поспішає з виходом на ринок. Зараз розробники працюють над вдосконаленням як самого пристрою, так і програмної частини. Засновник проекту очікує, що вже в найближчі півроку BIOsens буде готовий до пілотних тестів.

Швейцарський поштовх

Перспективи BIOsens відзначають не лише українські спеціалісти. В 2017 році український проект потрапив до числа 30 команд з усього світу, яких обрали з-поміж 1500 претендентів для участі у найбільшій европейській програмі для стартапів Kickstart Accelerator. Цей швейцарський акселератор, окрім менторської та фінансової підтримки, організував проекту зустрічі з відомими компаніями – турецьким ритейл-гігантом Migros, переробником зернових Swiss Mill та швейцарським інститутом Agroscop.

«Щоб потрапити в програму, стартап повинен мати мінімальний життєздатний продукт, демонструвати сильне бажання стати лідером у своїй галузі, також мати сильну команду з глобальним світоглядом, – відзначає комунікаційний менеджер Kickstart Accelerator Сімона Бехлер. – Ми побачили великий потенціал розвитку BIOsens – раніше ми не зустрічали подібної технології виявлення мікотоксинів».

Частина команди Biosens разом з іншими учасниками програми Kickstart Accelerator. Фото – Thomas Meier

Науковий бекраунд та знання, які вдалося почерпнути в рамках української та закордонної акселераційних програм, дозволили BIOsens остаточно сформувати бізнес-модель. Стартап планує заробляти на продажах тест-смужок для аналізу, які коштуватимуть $10 за штуку, а також самих пристроїв для аналізу, що обходитимуться покупцям у $500 за одиницю. Клієнтами компанії у BIOsens бачать агробізнес – зокрема компанії, які купують зернові у фермерів та перепродають продукцію трейдерам.

«Застосування експрес-діагностики мікотоксинів можливе на всьому виробничо-збутовому ланцюжку: від транспортування до зберігання та переробки врожаю. В майбутньому можна застосовувати технологію не лише для зернових, але і в ланцюжках вартості кави або какао», – пояснює керівник напряму Food в Kickstart Accelerator Девід Еммерт. Зі слів засновника стартапу BIOsens, проект також проводить переговори про співпрацю з компаніями, що займаються овочівництвом.

Усі сенсори світу

Андрій Карп’юк переконаний, що 2018-й стане дуже продуктивним роком для BIOsens. У стартапі планують повністю завершити розробку технології та провести пілотні проекти в рамках співпраці з агрокомпаніями. Для цього команді BIOsens, яка сьогодні складається з шести людей, треба вирішити першочергове завдання – закрити раунд у $200 000. За словами Карп’юка, це можуть бути як приватні інвестиції, так і грантові кошти – зараз проект розглядає декілька пропозицій.

На майбутнє в BIOsens навіть більш амбітні плани – підкорити ринок сенсорної діагностики, ставши глобальною компанією-виробником різних видів датчиків. «Окрім мікотоксинів, в продуктах харчування є багато інших шкідливих речовин – патогенні бактерії, алергени, пестициди, антибіотики», – перелічує підприємець. Водночас у світі уже протягом кількох десятиліть використовуються одні і ті ж методи діагностики, хоча наукової бази, яка накопичувалася 40 років, достатньо, аби комерціалізувати різні типи сенсорів, переконаний Карп’юк. «Скоро на ринку датчиків експрес-діагностики спостерігатиметься справжній бум», – прогнозує він. Залишилося небагато – встигнути на цей потяг.

Але для Андрія Карп’юка безпека продуктів – це не лише бізнес. Науковець з іншими членами команди BIOsens Катериною Звєрєвою та Олександром Гудзем збираються запустити громадську організацію Food Safety Foundation, націлену на популяризацію знань про безпеку харчування, а також сайт, де публікуватиметься контент про тенденції у food-індустрії, важливі події у світі та інвестиційні можливості для українських інноваторів.

«Ми розповідатимемо про останні наукові розробки та про стартапи, – каже Карп’юк. – Існує багато чудових проектів з глобальною метою, треба, щоб про них дізналися Україна та світ».

Більше історій українських agritech-стартапів:

Заметки на полях. Как Agrieye помогает фермерам на четырех континентах

На захисті кордонів і рослин. Як Kray Technologies створює унікальний агродрон